TikTok-відео проти української історії: спростовуємо російські міфи
Ви попросили нас перевірити TikTok-відео в якому розповідають, мовляв, українці крадуть історичні світлини росіян з російських спільнот. А тоді нібито публікують їх у себе під виглядом української культури.
Авторка відео заявляє, що росіяни завжди славилися багатою культурою, землею та народом. Це, на її думку, не подобається сусіднім країнам, які хочуть росію "оббрехати, очорнити та завоювати". Особливо українці, яких вона чомусь називає "києвітами" (ймовірно, це її відповідь на “москалів”).
Так от, вона стверджує, що українці займаються "підміною національної ідентичности" та привласнюють собі багату російську культуру, тоді як культуру росіян зображують як "лапті і бідність".
На підтвердження своїх слів авторка демонструє скриншоти буцімто з українських соцмереж. А саме: чорно-білі фотографії, датовані кінцем 19-го – початком 20-го століття. На знімках зображені жінки в одязі, що дуже нагадує традиційний український.
Проукраїнські обліковки в Pinterest зберігають ці фото з підписами та гештегами “українські дівчата” чи “українські жінки” (саме звідти робила скриншоти росіянка для підтвердження “крадіжки” російської культури).
Її звинувачення безпідставні
Насправді на фото зображені українські переселенці, або мешканці регіонів теперішньої росії, які історично були пов’язані з Україною.
1. Наприклад, на одній зі світлин зображено жінку у вишитій сорочці з рослинними орнаментами, корсетці та плахті. У дописі українського облікового запису був підпис, що це українка з міста Ромни. Натомість авторка відео каже, що це мешканка села Ново-Полтавка в Красноярському краї.
Ми провели зворотний пошук фото через гугл та яндекс (за допомогою VPN) і знайшли цю світлину серед інших знімків про історію заснування села Успенка в Казахстані. Це село засноване переселенцями в 1909 році, а перші селяни, які отримали свободу після столипінської реформи, прибули туди ще в 1907 році з Полтавської та Чернігівської “губерній” України.
2. На іншому фото – дві дівчини у вишитих сорочках. Ця світлина знайшлася у Фондах музею станиці Довжанська на Кубані (неофіційна назва Краснодарського краю) під назвою “Козачки у традиційних малоросійських костюмах”. Дата фільмування – приблизно 1905-1906 рік.
Наразі Кубань не є українською землею, а сучасних кубанських “казаків” складно назвати симпатиками України, зважаючи на те, що вони воюють проти українців в загонах сепаратистських угруповань, створених росією на сході України. Але історично Кубань заснували запорізькі козаки наприкінці 18 століття. Історія станиці Довжанської підтверджує це: її також засновано в 1848 році українськими козаками.
На початку 20 століття українська ідентичність на Кубані була вираженішою, і, як видно з фото, нащадки переселенців зберігали українські традиції, зокрема в одязі. У 1918 році Кубанська народна республіка навіть вела переговори про приєднання до Української Народної Республіки на засадах федерації.
Після революції та громадянської війни Кубань окупували більшовики. Вони ж розгорнули там політику зросійщення та колективізації проти місцевого населення. Внаслідок цієї політики українську ідентичність було стерто, а росіяни тепер стверджують, що культура цього регіону є “ісконно русской”.
3. На ще одній світлині зображені, схоже, мати й донька. Жінка вдягнена у вишиту сорочку, вишитий фартух, на голові – вінок. Але авторка відео знову говорить про підміну понять, бо фото зняте в москві.
Це дійсно так. Ми знайшли його на сайті, де росіяни зберігають старовинні світлини зі своїх архівів. Але росіянка, яка виклала знімок, пише, що не знає його історію. Єдине, що їй відомо — це те, що фото зняте в москві у “фотоательє Бичкова і Жданова” в період з 1890-1900 років. Вона також просить допомогти ідентифікувати зображених на світлині, при цьому зазначає: “одяг ймовірно національний український”.
4. Ну і ще одне фото знайшлося в російській групі історичних фото. На ньому зображені дві сестри з міста Новозибків. Росіяни їх назвали “міщанками-старообрядцями”.
Новозибків належить до регіону, відомого як Стародубщина — найпівнічніша частина українських етнічних земель (на мапі вона розташована вище Чернігівщини). Історичним центром цього регіону є місто Стародуб, засноване в 1096 році. В різні періоди Стародубщина належала до Київської Русі, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, і згодом стала частиною Гетьманщини після повстання під проводом Богдана Хмельницького.
У 1663 році тут був заснований Стародубський козачий полк. Сьогодні Стародубщина входить до складу Брянської області росії, охоплює 12 районів і займає понад 40% її території.
Ця земля тісно пов’язана з українськими діячами, як-от гетьман Павло Скоропадський та батько Лесі Українки Петро Косач. У 1918 році Стародубщина стала частиною Української Народної Республіки, але після більшовицької окупації перейшла до росії, що спричинило її подальшу “русифікацію”. Але попри це Стародубщина має глибокі українські корені.
Історія Новозибкова, де зроблено фото дівчат в українському строї, свідчить про те, що до 1919 року місто було українським. У мережі навіть можна знайти світлину 1998 року, де на адміністративній будівлі зазначено, що Новозибків з XVIII століття і до 1919 року входив до складу України.
До всього, ми також перевірили всі фото за допомогою ШІ-інструменту пошуковика на яндексі, який дозволяє описувати, що зображено на знімках. У всіх випадках нейромережа, вбудована в російську пошукову систему, визначила, що це жінки в традиційному українському одязі з квітковими візерунками.
Канал у TikTok, де поширили це відео, створено для пропагування російської “культури”. При цьому російською автоматично вважається будь-яка місцева культура після того, як територію було загарбано.
Стверджуючи, що українці “крадуть російську культуру”, авторка насправді сама вдається до підміни понять. Вона використовує фото жінок в традиційно українському національному вбранні для підтвердження російської “величі”, лише спираючись на той факт, що фото зроблено на території тодішньої російської імперії. Цей підхід є продовженням багаторічної політики росії, спрямованої на привласнення та знищення української культурної спадщини та нав'язування нам ідеї меншовартости 
