Медіа поширюють вітання на день сина або чому тобі не варто відзначати це "свято"

 Зараз вашу стрічку новин заповнять масові привітання з днем сина. Слідом за соцмережами вже підтягнулися медія: «красиві побажання та картинки для сина» (Уніан), «День сина: найкращі привітання у віршах, прозі» (ТСН), «День сина в Україні - добірка привітань у картинках» (24 канал).

Але не ведіться на цю масову істерію. Це «свято» має неофіційний характер і російський душок.

ЗМІ як під копірку повідомляють, буцімто щороку це «чудове свято відзначають у всьому світі». В одних виданнях його називають всесвітнім, в інших — міжнародним. Але майже суголосно всі визнають, що «історія походження цього свята достеменно невідома, але день був актуалізований за рахунок засобів масової інформації». Ага — російських.

Ми не даватимемо посилання на якесь конкретне видання, бо сіли в калюжу майже всі, хто про це написав. Просто загугліть і побачите масштаб цього «свята».

Хоча ні, один виняток зробимо. УНІАН позаторік писало, що «в цей день у світі відзначається День синів». При цьому посилалися на Організацію Об’єднаних Націй. Без лінків. І не дивно, бо за версією ООН такого пам'ятного дня просто не існує.

Ця помилка закралася з російських видань — це підтверджують російські поштівки, якими проілюстрували свою публікацію українські журналісти.

Цього року УНІАН уже не посилається на ООН, натомість пише, мовляв, «для побажання синові не потрібен привід». Погоджуємося, але чому тоді вони чекали саме 22 листопада?

Тоді українські журналісти могли надихнутися російською вікіпедією, де було написано, що 22 листопада «ООН — День сыновей». Але жодних посилань в цій енциклопедії тоді не наводили.

Цьогоріч взагалі видалили будь-які згадки про цей день. Посилання, яке вело на цю статтю, нині називається просто — «22 ноября». Але в історії змін ви все ще можете знайти згадку про «День сыновей». Поруч є примітка редактора: «нет подтверждений что праздник утвержден в ООН как "День сына/сыновей» (“немає підтверджень, що свято затверджено в ООН як "День сина/синів”). Алілуйя!

 Згадка про «Міжнародний день сина» є й в українській Вікіпедії. Позаторік редактори енциклопедії поставили цю інформацію під сумнів — [джерело?] Нині спершу посилаються на якийсь російський сайт-сміттярку «detsadmir».

Далі у статті йдеться:

«Неофіційне свято, що відзначається 22 листопада в Україні; а також в Росії, Білорусі і та Казахстані. Приводом до свята нібито стала громадська ініціатива в Великій Британії у 2014 році».

Це правда. Ми перевірили наведені там джерела і вони відповідають дійсності.

19 листопада 2014 року у газеті The Guardian у контексті Міжнародного чоловічого дня журналістом була висловлена ідея проводити International Son Day у якусь неділю щороку https://bit.ly/3GbO3BW, https://bit.ly/3usRcL2. Метою такого дня було проведення сімейних заходів, під час яких хлопчики можуть навчитися практичних навичок, які неминуче знадобляться їм у дорослому житті.

Тоді ініціатива була підтримана лише деякими англомовними блогерами, але загалом пройшла непомітно для широкої аудиторії.

Російський душок

У неділю, 22 листопада 2015 року її підхопили російськомовні інтернет-видання в Україні, Казахстані, Росії. Наступного року 22 листопада стало «фіксованою» датою, як день сина чи синів.

З 2016 року «Міжнародний день синів (сина)» став популяризуватися за активної участі ЗМІ в Україні. Наприклад, каналом 1+1. У той же час в Росії «Всесвітній день синів» почали використовувати як елемент пропаганди «русскава міра», закликаючи хлопчиків до служби в російській армії. Український журналіст і волонтер Олексій Мочанов тоді назвав це свято російським вкидом.

Підготував Сергій Одаренко.