Ні, українські діти не вдихають випари побутової хімії: небезпечний тренд серед підлітків без поширення в Україні
Нещодавно в англомовних медіях журналісти написали про небезпечне явище, яке називається "гаффінґ" (huffing) чи "хромінґ" (chroming). Ці терміни дещо нові, а от практика – ні.
За хитромудрим словом стоїть звичайне вдихання токсичних випарів побутової хімії: клею, перманентних маркерів, розчинників для фарби, лаку для нігтів, бензину тощо. Це викликає короткочасну ейфорію.
Роблять такі “інгаляції” напряму з торбинки або через тканину. Це може призвести до запаморочення, порушення серцевого ритму, розвитку залежности (токсикоманії), пошкодження мозку, легенів та навіть смерти.
Дослідження
Так от, усі ці публікації в західних ЗМІ почали з’явилися після презентації відповідного дослідження на цьогорічній конференції Американської академії педіатрії, що проходила 28 вересня.
Якщо коротко, науковці проаналізували 109 відео з Тік-Ток про гаффінґ. При цьому вони визначали вік і стать авторів роликів, подачу відео, тип та частоту використаної хімії. Усі відео в сумі зібрали 25 705 679 переглядів.
У своїй доповіді науковці наголошують на потенційній небезпеці таких відео — через їх масове поширення молодь починає сприймати цю практику як норму.
"Тривожить те, що для хромінґу використовують повсякденні предмети, легкодоступні для підлітків. Це означає, що батьки та вчителі мають менше шансів виявити таку поведінку, а отже може зростати ризик формування залежности", – сказала авторка дослідження Кірті Крішна.
Дослідники закликали педіатрів говорити про цю проблему з доглядачами за дітьми, а соціяльні мережі — докладати більше зусиль для модерації такого контенту.
В Україні на цю проблему вже відреагував омбудсмен України Дмитро Лубінець.
"Новий смертельний флешмоб шириться серед дітей у соціальних мережах. Діти на камеру вдихають пари побутових токсичних речовин, що може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя. Я, як Омбудсман, з метою захисту права дитини на життя та охорону здоров’я звернувся до Національної поліції з проханням відреагувати на ситуацію та вжити всіх необхідних заходів для запобігання поширенню цієї небезпечної тенденції", – написав Лубінець.
Звернімо увагу, що Лубінець цю практику називає флешмобом, що не відповідає дійсності. Слово "флешмоб" не згадувалось у короткому викладі дослідження.
Через деякий час у поліції відреагували на такі спотворені заголовки.
"У дописах, які були нещодавно поширені в українських медіа, уся викладена інформація спирається на думку іноземних дослідників, взята з джерела іноземного медіа, та описує таку проблематику підлітків за кордоном. В Україні підрозділами Національної поліції випадків "хромінгу" не зафіксовано, та в українському сегменті інтернету зростання популярності цього челенджу не зафіксовано", – написали на офіційному сайті Національної поліції України
