Історичний фейк: як за наказом москви живцем потоплено в болоті близько трьох тисяч українських дівчаток
Ми вже спростовували цей фейк. Але його циклічність настільки живуча, що з року в рік продовжують поширювати, ніби так і треба. Але ми теж вперті.
Немає жодних доказів, що поема письменника Дмитра Шупти «Колимські дівчатка» заснована на реальних подіях.
Уже котрий рік поспіль мережею ходить історичний фейк про те, як «поблизу одного з колимських концтаборів за наказом москви живцем потоплено в болоті близько трьох тисяч українських дівчаток віком 12-14 років». Це було зроблено за розпорядженням, яке буцімто надійшло секретним листом до концтабору — «чтоб нєкому било рожать бандєровцев».
Вигадку помістили в цілком достовірний історичний контекст — саме тому фейк настільки живучий і в нього так охоче вірять тисячі людей. Цей фейк за своєю суттю схожий на інший — як розстріляли кобзарів на з’їзді.
Роз’яснюємо:
Ймовірно, ця історія про колимських дівчат бере початок у 2010 році, коли поет і дисидент Дмитро Шупта написав свою поему-реквієм «Колимські дівчатка».
Особливу популярність цей фейк нажив після «фільму-розслідування», який вийшов на телеканалі ICTV у 2017 році — «За що вбили на Колимі три тисячі українських дівчат?»
Сам автор поеми в цьому фільмі стверджує, що його твір засновано на реальних подіях. Інформацію про це він нібито по крихтах збирав протягом десяти років. Утім жодних доказів не наводить.
Власне, самі фейкороби визнають — «і через 70 років — жодного документа. Письменник Володимир Яворський припускає, що всі накази у цій справі знаходяться у Москві, в архіві ФСБ. Вони засекречені, і ніхто в найближчому майбутньому їх не побачить».
Ба більше — «що сталося з конвоїрами — досі лишається загадкою для істориків. Керівник концтабору Іван Петренко, що нібито надав наказ знищити дівчат, за рік помер від раку». Історик Олександр Іщук, до якого звернулися автори фільму каже: «Може в цьому був якийсь такий божий знак?»
Навіть сама стилістика фільму не викликає довіри. Якщо ви бачили програму «Надзвичайні новини» на цьому ж каналі — ви зрозумієте. Гучні емоційні заяви, накручування, відповідна музика та епітети.
Кандидатка історичних наук, професорка Наталія Крестовська пояснює, що існує багато способів сфальсифікувати історію. Один із них — вигаданий “факт” помістити в цілком достовірний історичний контекст.
За моделлю вживлення в реальні події вигадки зроблений не лише фейк про «3000 українських дівчат, утоплених в колимських болотах». Вона також згадує вигадки про «розстріляний з’їзд кобзарів», «800 харківських (або львівських, тут є варіанти фейку) студентів, розстріляних за бажання складати іспит українською, а не російською мовою».
«Комуністичний окупаційний режим скоїв щодо України стільки злочинів, що не потрібно дописувати йому вигадані», — каже Крестовська. З прикладами інших історичних містифікацій можете ознайомитися в її статті на Історичній правді