«Фейкові новини поширюються у 6 разів швидше за правду»?

Це твердження, яке вже стало майже мантрою, періодично з’являється на різних сайтах пов'язаних з медіаграмотністю та критичним мисленням. Зазвичай, воно подається в примітивній формі та без пояснення контексту з якого випливає. На його узаконення та поширення вплинуло наукове дослідження 2018 року, яке провели науковці з МІТ.

 

У їхньому дослідження дійсно згадується про "швидкість у 6 разів", і навіть про швидкість у 20 разів... Відразу після публікації роботи в Science, її результати підхопили різні ЗМІ та понесли в маси, роблячи при цьому некоректні узагальнення результатів. Відзначився і відомий фільм «Соціальна дилема».

 

Цікаво, що після поширення заголовків на кшталт «Фейкові новини поширюються у 6 разів швидше за правду» чи «Неправда поширюється швидше за правду» самі дослідники відреагували на це і визнали обмеження своєї роботи, внісши ясність щодо некоректності подібних узагальнень,. Іронія долі: як це завжди буває, їх не почули. Мантра продовжувала ширитись.

 

Завжди слід пам’ятати, що трактування результатів певного дослідження варто робити в рамках використаних в ньому даних, а виходити за них потрібно вкрай обережно. Це правило застосовується і в цьому випадку.

Дослідник Soroush Vosoughi з колегами не аналізували поширення фейкових та правдивих заяв в інтернеті. В їхній роботі використовувались дані, які пройшли фільтр шести фактчекерських сайтів. Грубо кажучи, в ній порівнювалися заяви, які перевірялися на фактчекерських сайтах і визнані фейковими, з заявами, які перевірялися на фактчекерських сайтах і визнані правдивими.

 

Очевидно, що це лише шматочок від величезного об'єму заяв, який має свої особливості, наприклад, в нього не потрапляють такі очевидно правдиві та вірусні новини як «Зеленський став президентом України», «Збірна України обіграла збірну Швеції з рахунком 2-1» чи «Фільм “Початок” отримав премію Оскар». Такі новини просто ніхто не буде фактчекати. От і вийшо, що подібні заяви в дослідження не увійшли, а вони займають левову частку інформаційної екосистеми.

«Фейкова» вибірка містила в собі заяви, які оцінювались, як більш нові/дивовижні/огидні, ніж заяви з «правдивої» вибірки. Цілком законно припустити, що на віральність (здатність контенту поширюватися самостійно) інформації впливає її сенсаційність, ідеологічний уклін, схильність викликати розмову і таке інше, а не дихотомія правда/неправда.

Дослідники аналізували дані тільки з Twitter. Інформація з інших соціальних мереж не використовувалася. При чому враховували лише ретвіти, а перекази чуток у розмовах чи відправка іншій людині посилання в дослідженні враховані не були.

 

Якби люди розповсюджували інформацію виходячи з її правдивості чи хибності, то це було б щось з області містики. Щонайменше, вже б у наших руках був би надійний критерій, який допомагав би ідентифікувати неправду в інформаційному просторі.

 

У фільмі «Соціальна дилема», після заяви «Фейкові новини поширюються у шість разів швидше за правду», прозвучало жахливе риторичне запитання: «Як виглядатиме світ, коли хтось матиме шестикратну перевагу над іншим?». Жахливе воно, бо нав’язує глядачам ілюзію безвиході та існування якоїсь своєрідної константи в інформаційному Всесвіті.

 

Але добре, що реальність зовсім інша і набагато складніша. Якщо ви купили 10 яблук, а в соцмережі написали, що 9, то це неправдиве уточнення навряд чи придасть швидкості поширення цієї інформації чи збільшенню охоплення людей