Чому варто вживати фемінітиви: роз'яснення
Це неправда. Усе навпаки - витіснення фемінітивів з офіційної мови нівелює активну суспільну роль жінки.
Мовознавець Олександр Пономарів запевняв, що вживання чоловічого роду на позначення жінки суперечить морфолого-синтаксичним нормам української мови. Суфікси, за допомогою яких творяться фемінітиви (-к, -иця, -иня в українській мові та -k, -ini/-yni в польській), є історично закоріненими та продуктивними, тобто, від них утворюється значна кількість нових слів.
«Продавчиня» звучить краще, ніж «продавщиця». Порівняймо: «кравчиня» від «кравець», як «продавчиня» від «продавець». «Фотографиня» — незвично, але відповідає законам українського словотвору, і до цього слова можна звикнути», — писав Олександр Пономарів.
Фемінітиви займають нині чільне місце в словотворчих процесах української мови. Прикметно, що їх творення жвавішає в моменти суспільних рухів і радикальних перетворень. Зокрема, після Помаранчевої революції та Революції гідності спостерігаємо видимі порухи фемінізації, та після збройного нападу росії на територію України у 2014 році, анексії Криму і повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року кількість фемінітивів зросла ще більше.
Щоб задовольнити потреби у таких словах, торік ми спільно з кандидаткою філологічних наук Оленою Синчак уклали Словничок українських назв жінки у війську та як переселенок.
Будь ласка, збережіть собі у закладки і користуйтеся.
До речі, ви можете долучитися до збору нових фемінітивів у військовій сфері за ланкою. Просто внесіть у форму слово, цитату з ним та її джерело.
Також пропонуємо вашій увазі наш Посібник з протидії маніпуляціям у гендерних питаннях.
У ньому ми зібрали 30 фактчекерських текстів та 8 статей-лонгрідів , у яких долаємо упередження щодо служби жінок в армії, протидіємо фейкам і маніпуляціям, заснованим на гендерних стереотипах, виявляємо дезінформацію та шахрайські схеми, спрямовані на українок-біженок