Маніпуляція: прехід на латиницю - вирішене питання.
Шостого червня на сайті президента України опублікували петицію, в якій пропонують перейти з кирилиці на латиницю в українській мові. На російських сайтах зловтішно підхопили цю інформацію. Пишуть, що це вже ледве не вирішене питання.
Є три речі, на які можна дивитися вічно: вогонь, воду і те, як українці чубляться щодо планів переходу з кирилиці на латиницю. Щоправда тут нам зразу можуть заперечити ті, хто натхненно розглядає ліквідованих росіян…


На російських сайтах зловтішно підхопили цю інформацію. Пишуть, що це вже ледве не вирішене питання. Дехто навіть пригадав слова секретаря РНБО Олексія Данилова про те, що Україні треба позбутися кирилиці. Натомість англійську слід зробити обов’язковою — нарівні з українською (при чому подають це так, нібито він це сказав геть нещодавно, хоча насправді це було ще у вересні минулого року). Одне слово — роблять із мухи слона.

Успіху може завадити ще той факт, що такі петиції з’являються ледь не щомісяця. Наприклад, у травні ми нарахували одразу дві: від 17 та 20 числа. Це означає, що в прихильників цієї ідеї немає згуртованости — вони перетягують одне в одного голоси. Але навіть сукупно всі три ледве нашкребли сто з гаком підписів.
Січнева пропозиція «прирівняти українську латинську абетку (це ж яку? у нас немає єдиної затвердженої — ПТБН) до кирилиці» зібрала всього 17 підписів. Голосування закрили.

— Українська стане першою за кількістю носіїв серед слов’янських мов, що використовують латинську абетку. Це зробить її привабливішою для вивчення іноземцями, простішою для опанування;
— Українська стане зрозумілішою сусідам: словаки, чехи, поляки, хорвати та низка країн східної Європи використовують саме латинку;
— Латинка спрощує дітям вивчення другої іноземної мови змалку;
— Книгодрукування та книжковий дизайн отримають новий поштовх із використанням загальноприйнятих комерційних та open-source шрифтових гарнітур;
— Зникне хаос у вуличних покажчиках.

«Pevna "latynizacija" nam śohodni žytťevo neobxidna. Xaos iz transliteracijeju, rejestracijnymy tablyčkamy avtomobiliv, zapysamy v dokumentax psuvatymuť nam nervy j žytťa v procesi jevropejśkoji intehraciji, mižnarodnoji spivpraci čy naviť banaľnoho podorožuvanńa».

«Nixto ne mozhe vykljuchaty, shcho na pevnomu etapi podal’shoji kul’turnoji emansypaciji ta zvil’nennja vid russkago mira nam, a radshe nashym nastupnym pokolinnjam, spodobajet’sja ideja z povnocinnym perexodom na latyns’ke pys’mo. Do toho chasu bulo b duzhe nepohano zabezpechyty movu tverdymy, lohichnymy j odnoznachnymy pravylamy jiji vidtvorennja».
«Антилатинковий" аргумент про втрату спадку і неможливість латинізованому читачеві прочитати, скажімо, Руську Правду не робе, бо все це і так потребує тлумачення і переносу, що власне й зроблено. Кирилиця мене влаштовує повністю, однак мати узгоджений притомний латинський стандарт для паралельного використання не завадило б».


«Можна розробити український варіянт латинки. Серби мають і кириличний, і латинський варіянти, але цілком переводити українську мову на латинку не варто. Мусимо поважати свої традиції, зокрема й у письмі».


Насправді Меліков сказав це за шість років до цих подій. Чому ж його заклик почали «виконувати» тільки зараз? Відео з його словами перезалили в мережу і видали за «свіжу заяву». Дуже поширений прийом останнім часом.
