Чому серіал “Слово пацана” не про совість та справедливість, а про імперіалізм та пропаганду

Для всіх, хто вважає, що вони дивляться класний пацанський серіал про совість і справедливість під назвою “Слово пацана”, ми зібрали добірку відвертих відсилок, які не залишають сумнівів, що це пропаганда сучасного порядку денного так званої росії, серед іншого й щодо виправдання вторгнення в Україну. 

1) спроби одного з героїв знайти в назві музичного гурту "Kiss" емблему СС та нацизм. Будь-яке слово, де є задвоєння англійської літери “s” можна трактувати, як пропаганду нацизму, особливо в країні де побудували нацизм нашого часу. А засновниками гурту “Kiss” були уродженець Ізраїлю Джин Сімонс (який пишається своїми єврейським корінням і виступив із заявою, що не можна дозволити Путіну поширювати в світі ненависть) та Пол Стенлі, ще одна людина з єврейським корінням. 

 2)  вставка зі спогадами про втечу совіцького літуна Михайла Девятаєва з німецького полону, з обов’язковим наголосом на тому, що він - “Герой Радянського Союзу”..

3) почуття гордості в одного з героїв за те, що в нього День народження в один день із Владімірам Лєніним, “засновником Радянського Союзу”.

4) ненависть до напису "USA" на кепці, використання слова “америкос”, нерозуміння американської музики та вимога грати "своє". Це гарно лягає в сьогоднішнє налаштовування пересічних росіян, що Америка — головний ворог і саме вона бажає зла росії, а не ті особи які є сьогоднішньою владою в Кремлі.

 5) “только умєніє защіщать свою родіну - спасаєт нас от вторженія" (пряме виправдання сьогоднішньої агресії з наративом - "не напали б ми — на нас напало би НАТО")

6) Виправдання війни в Афганістані тим, що там “наші люди” і вони загинуть без допомоги. Це ще одна відсилка до сьогоднішніх подій. У липні цього року путін виправдовував вторгнення в Україну ось так: “Для того, щоб людей на Донбасі захистити. Це наші люди. Вони почуваються частиною нашого народу. І наш з вами обов'язок - стати на їхній захист". Ну просто як цитату російського диктатора вставили в серіал.

 Якщо в перші місяці повномасштабної війни, важко було уявити, що російський серіал так різко і масово зайде в український інфопростір. То зараз – це "нова нормальність". Достатньо просто зняти так, щоб у кадрі на стінах не висіли портрети Путіна і не вбивали українців. 

 Важкий тягар перегляду серіялу з просвітницькою метою взяв на себе наш харківський автор Євгеній Лісічкін