Маніпуляція: німці масово підписують петицію, щоб їхня країна не постачала зброю Україні

Масова підтримка німців?

Почнемо із найпростішого. Так, справді, на сайті change.org є петиція з оригінальною назвою Manifest für Frieden. О 10.40 ранку 17 лютого її підписали 488 678 людей. Серед них і… По той бік новин. Зробили це, аби перевірити, чи підписати маніфест можуть лише німці/мешканці країни, як про це пишуть ЗМІ. 

Так от, ні, не лише німці. Маючи пошту на укрнеті, це цілком змогли зробити і ми. Пробували спеціально не електронку на gmail.com – для чистоти експерименту. Вже за кілька хвилин прийшов лист із проханням підтвердити свій підпис. Клац на посилання – «ваш голос зараховано». Якщо побачите в переліку підпис від Лари Фонфокс – це ми. 

Паралельно підписали ще петицію щодо репарацій від рф для України – урівноважили заподіяне зло. 

Однак суть залишається: підписати «Маніфест за мир» можуть всі охочі, а не лише жителі Німеччини, хоч у петиції звернення саме до німецького канцлера. А зважаючи на те, як активно новину про цю «ініціативу» поширюють російські ЗМІ, логічно припустити, що серед підписантів тисячі росіян. 

У петиції маніпулюють 

А тепер детальніше про петицію. ЇЇ авторки – депутатка бундестагу від Лівої партії Сара Ваґенкнехт та журналістка і феміністка (!) Аліса Шварцер. Вони розповідають про загиблих військових, зґвалтування та вбивства цивільних. «Якщо бої триватимуть надалі, Україна незабаром стане безлюдною, спустошеною країною. І багато людей по всій Європі також бояться ескалації війни. Вони бояться за майбутнє своє та своїх дітей», – здається, українськими дітьми авторки можуть пожертвувати, аби вгомонити агресора. 

Наступна теза: «За підтримки Заходу Україна може вигравати окремі битви. Але вона не може виграти війну проти найбільшої ядерної держави світу. Так говорить генерал США Міллі. Він говорить про тупикову ситуацію, в якій жодна сторона не може перемогти у військовому плані, а війну можна закінчити лише за столом переговорів». 

Так, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі справді неодноразово говорив про необхідність переговорів. А ще він буквально днями сказав ось таке для Financial Times:

«Цього року Україні також дуже, дуже важко виганяти росіян з кожного сантиметра окупованої росією території України. Це не означає, що цього не може статися... Але це надзвичайно складно. І це вимагатиме, по суті, розвалу російської армії». 

Як реагують на петицію в самій Німеччині 

Насправді петицію активно критикують. І ось лише кілька думок про неї.

Наприклад, віцепрезидентка бундестагу Катрін Ґерінґ-Екардт назвала маніфест «не лише наївним, але й безчесним». 

«Це не Захід переходить червону лінію зі зброєю в обороні. Дев'ять років тому Путін перетнув червону лінію, анексувавши Крим… Україна захищає не лише власну країну, а й нашу свободу, а насамперед європейську безпеку», – коментує петицію Ґерінґ-Екардт. 

Авторкам також закидають їхній цинізм. Так, у колонці для Die Welt журналіст Генрик Бродер пише, що Німеччина є п'ятим у світі експортером зброї: «А кожен, хто виробляє зброю, повинен сподіватися, що її також будуть використовувати… Я можу зрозуміти кожного, хто після року війни, військових звітів і воєнних злочинів втомився від війни і має лише одне бажання – нехай вона нарешті припиниться. Але справа не в цьому. Для німецького миротворчого руху “денацифікація” України така ж корисна, як горщик свіжої крові для графа Дракули», – додає Бродер. 

Автор дорікає авторкам петиції у ганебній логіці, яка перетворює кривдників на жертв і закликає жертв наблизитися до кривдників. При цьому нагадує, що схожа логіка у Німеччині вже колись заподіяла багато лиха: коли таким чином відбілювали напад на Польщу. 

Не обходить увагою автор і те, що пропозиція про умиротворення кривдника надходить саме від жінок. 

«Те, що дві жінки з прогресивного табору, серед усіх людей, виступають на боці токсичної маскулінності, яка вбиває, грабує та ґвалтує замість того, щоб допомагати жертвам агресії, має дати поживу для роздумів тим, хто все ще плекає надію, що жінки гуманізують політику», – що ж останнє речення читати не надто приємно і ми не підтримуємо узагальнень, однак тут варто хоча б частково погодитися з автором: конкретно депутатка Сара Ваґенкнехт точно якось надто однобоко трактує гуманізм. Адже наразі пропонує країні, яка обороняється, сісти за стіл переговорів із нападником просто тому, що у нього є ядерна зброя. І при цьому авторки вперто наголошують: «це не капітуляція, а компроміс». Тільки чомусь за рахунок України.

Наразі ж 25 лютого під бундестагом має пройти марш «За мир», оголошений авторками петиції