Маніпуляція: поляки почали гірше ставитися до українських біженців через російську мову

У рерайті сміттярки Еadaily (саме їхній заголовок ми навели як приклад), йдеться про те, що під час опитування 68% поляків сказали, що їхнє ставлення до українців погіршилося. 

Насправді ж в оригіналі статті чітко вказано: «Результати наших опитувань громадської думки показують, що позитивне ставлення поляків до українців і допомоги їм, переважно військової, практично не змінилося з початку війни». 

Звідки ж тоді пропагандисти взяли ті 68%? Джерело маніпуляції криється в додаткових запитаннях: «Чи змінилося ваше ставлення до біженців з України за останні 6 місяців, тобто з червня 2022 року?». Аж чверть опитаних відповіли ствердно. Причому в 68% з них ставлення погіршилося. 

Тобто, не 68% опитаних змінили своє ставлення до українців на гірше, а 68% із 25%. А це, на хвилиночку — усього 17% респондентів. Відчуйте, як то кажуть, різницю! 

При цьому керівник дослідження Роберт Станішевський не знає, з чим пов’язані причини змін ставлення польського суспільства до українських біженців у негативний бік. «Це явище вимагає подальших досліджень, щоб пояснити цей дисонанс», – зауважує він. 

Це якщо коротко. Далі докладно

Якщо згадати, якими були настрої польського суспільства в червні, то вже тоді пан Станішевський пояснював, що більшість поляків, хоч і дуже прихильно ставляться до українців, але проти надання біженцям виплат «Родина 500+» (це коли сім’ям із дітьми щомісяця виплачували 500 злотих на кожну дитину) та інших соціальних виплат, які мають самі поляки, попри допомогу, яку вони отримують як біженці. 

«Ми кажемо: "підтримати – так, але на рівних". На цю точку зору, безсумнівно, впливає дедалі важче становище польських сімей та висока інфляція. Тому підтримка соціальної допомоги для українців у Польщі буде знижуватися», –  пояснював тоді Роберт Станішевський. 

Можливо, причина зниження прихильності таки в цьому? Хоча паралельно ситуацію влітку коментував професор Педагогічного університету Пьотр Длугош. Він наголошував, що 71% українських біженців у Польщі самі себе утримують, бо або працюють віддалено, або були в оплачуваних відпустках. Тому роботу в Польщі шукали не всі, і це треба пояснювати полякам: українці не сидять у них на шиї. 

То що там з російською мовою? 

Про «російську мову, що дратує поляків» говорить не керівник проведеного дослідження, а голова Об'єднання українців у Польщі Мірослав Скірка, якого про це питають журналісти. Чи є пан Скірка соціологом? Ні. На сайті організації, яку він очолює, вказано, що він має філософську освіту, водночас «є автором низки публіцистичних та експертних статей з питань історії та польсько-українського порозуміння». 

«Перш за все, нас дратує іноземна мова, яка нас оточує, переважно російська, якою користуються біженці. Зрештою, це “мова ворога”, ми втрачаємо уявлення про те, хто вони насправді», – пояснює Скірка. 

Із цього коментаря, щоправда, не зовсім зрозуміло: то дратує і те, що українці говорять між собою українською? Чи лише те, що російською? Зрештою, це думка конкретної людини, а не висновок згаданого опитування, тому точно не варто виносити це у першопричину зміни ставлення поляків до біженців з України. 

Та й як точно визначити, чи всі ті російськомовні є українцями, чи серед них є і росіяни чи ті ж білоруси? 

Як би цього не хотілося самим українцям, чи полякам, чи конкретно Мірославу Скірці, однак на українську мову одномоментно всі не перейдуть. Особливо, коли ти перебуваєш у постійному стресі за кордоном чи в рідній країні – через війну (читай, через росію). Однак процес триває. 

Пам'ятаєте, як напередодні повномасштабного вторгнення багато українців почали публічно відмовлятися від російської – виник своєрідний флешмоб, однак він чомусь загубився в інфопросторі після 24 лютого. 

Десятки курсів української мови, які започаткували в регіонах для переселенців, – теж показник того, що українці відкидають російську, але їм потрібна в цьому допомога. Чи мають вони її за кордоном, де потрібно з нуля починати життя, а ще крім української вчити й польську, німецьку, англійську..?

Звісно, поляків може дратувати російська. Українцям, либонь як нікому іншому знайоме це відчуття. Мабуть, кожен із нас бачив сварки в соцмережах, де українці ганять своїх же за російську мову за кордоном. Але гляньмо на результати опитування щодо становища української мови в самій Україні. Його проводили фахівці Київського міжнародного інституту соціології. 

Як свідчать результати, у порівнянні з 2017 роком, в грудні 2022 українську почали частіше використовувати в побуті, у спілкуванні з родиною та на роботі. І якщо останній показник ще можна пояснити мовними законами, то ще є ось такий: українську частіше почали використовувати в інтернеті: в 2014 році українською чи переважно нею користувалися 23%, а вже в грудні 2022 року 52%.

У 2014 році 59% опитаних вважали, що російська мова була важливою, «оскільки в Україні її майже всі розуміють». Вісім років по тому такої думки притримуються лише 14%. Якщо у 2014 році російську не вважали важливою 9% опитаних, то тепер таких аж 58%. 

Не 100% опитаних ігнорують російську, попри війну, і це очікувано. Але поступ помітний. На цьому також акцентує політолог Володимир Кулик:

«2017 року 60% респондентів уважали, що "українська мова має бути основною в усіх сферах спілкування", а 33% – що "Україна має бути двомовною країною". 2022-го за переважну україномовність висловилися 80%, а за двомовність – лише 15%. Перевагу української в усіх ділянках підтримують навіть більшість мешканців сходу та півдня (66%) та російськомовців (57%). Тобто люди, які самі (поки що) говорять переважно російською, теж уважають, що має панувати українська – хоч і не конче бажають, щоб це сталося швидко й позначилося на них особисто»