Російська нейтральність на BBC

Ми витратили багато часу й зусиль на цей аналіз. Будемо вдячні за ваші поширення матеріалу. Це довгочит, тому заварюйте чай і вйо читати текст до кінця (чому це важливо - розкажемо).

 Російська «нейтральність»

Нещодавно британський суспільний телерадіомовник BBC потрапив під хвилю критики через те, що відмовилися називати ХАМАС «терористами». Здебільшого критикували медіа британські політики, але дісталося їм в соціальних мережах і від звичайних читачів.

ВВС виправдовує себе давнім редакційним принципом нейтралітету, мовляв якщо назвуть когось «терористом», то це означатиме, що редакція стала на чийсь бік у конфлікті. Зокрема, Джон Сімпсон, редактор міжнародної служби BBC пояснював, що «робота BBC не передбачає вказувати людям, кого підтримувати, а кого засуджувати: хто хороші хлопці, а хто – погані… Наше завдання — представити авдиторії факти й дозволити їй скласти власну думку».

Окрім головної британської, існують й інші мовні служби ВВС. На фоні цієї історії, ми вирішили перевірити, як дотримується задекларованого принципу нейтралітету російська редакція. Для цього ми переглянули заголовки до статей на тему війни за останні кілька місяців, які виходили українською та російською.

На обох сайтах для цього є рубрика, яка в російській версії ВВС названа «Війна в Україні», а в українській – «Війна з Росією». Крім того, у ВВС нерідка практика, коли одна публікація виходить різними мовами (адаптована або просто перекладена), або ж журналісти різних редакцій висвітлюють в один день одну тему.

Зосередилися на заголовках ми з двох причин. Бо за різними дослідженнями, багато людей читають лише їх. Крім того, нещодавно вже була історія, коли ВВС опублікував різні заголовки до матеріалу про головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного залежно від локації редакцій. Тоді російська служба назвала публікацію «Генерал Волдеморт. Як Валерій Залужний став найпопулярнішим командувачем української армії», порівнявши головнокомандувача ЗСУ із головним лиходієм із серії книг про Гаррі Поттера. Українська редакція обрала інший заголовок – «Перший після Бога, в хорошому сенсі. Як генерал Залужний став тим, ким він є». Тоді ані редактори, ані журналісти не пояснили, чому заголовки відрізняються.
Порівнявши заголовки, ми дійшли до висновку, що російська редакція не завжди «нейтральна». Далі розповідаємо, чому ми так вважаємо:

 1) До прикладу, коли мова йде про обстріли російськими ракетами, то українська редакція ВВС обирає більш емоційні заголовки, тоді як російська переважно подає статистику і намагається не згадувати, хто саме обстрілює українські міста і чиї ракети вбивають українців:

"Лишилася тільки дамська сумочка – і все". Розповідь мешканців Львова, які врятувалися від російських ракет / Ракетний удар по Львову. Наслідки. Відео.

"Хлопчик у ковдрі, що спав": удар по Харкову забрав життя бабусі й онука, багато поранених / Ракетний удар по Харкову. Фотографії.

 Росія вдарила по кафе в селі Гроза біля Куп'янська: пів сотні загиблих на поминках / Ракетний удар по магазину і кафе у Харківській області: понад 50 загиблих.

Київ, Черкаси, Рівне, Дрогобич і Харків. Які наслідки ракетного удару Росії / 43 ракети за ніч: як Україна пережила масований обстріл

 Атака Росії на Львів. Є загиблий і руйнування, "Шахеди" летіли просто над площею Ринок /  Масована атака на Львів. «Шахеди» летіли над самим центром міста.

 Росія вдарила по відділку поліції у Кривому Розі: один загиблий, понад пів сотні поранених / У Кривому Розі ракета потрапила в будівлю поліції. Поліцейських рятували з-під завалів – фото.

 Росіяни обстріляли центр Чернігова. Є загиблі та поранені /  Російські війська обстріляли Чернігів. Загинули 7 чоловік.

2) В інших заголовках в російській версії читачам натякають, що «не все так однозначно» і що поряд із основною версію є й інші, альтернативні:

Росіяни вдарили по людному ринку в Костянтинівці: 16 загиблих, десятки поранених / Влада України обвинувачує Росію в обстрілі Костянтинівки. Загинули 16 людей.

Російські солдати катували українців до смерті, а російські ЗМІ підбурюють до геноциду – звіт ООН / Комісія ООН: російські війська катували українців іноді до смерті, а риторика виглядає підбурюванням до геноциду.

Підрив Каховської ГЕС: кому він вигідний і чи зупинить наступ ЗСУ /  Сама впала чи спеціально обрушили? Що сталося із Каховською греблею?

Останній приклад наочно демонструє різний підхід до висвітлення однієї теми. Обидва журналісти розглядають різні версії того, що могло трапитися. Але український журналіст у якості фахівця залучає військовослужбовця, що спеціалізується на вибухових речовинах і пояснює, що ймовірно греблю підірвали зсередини, натомість російський – спирається на експерта, що розповідає, як греблі руйнуються внаслідок переливу чи пошкодження. А також припускає, хоча більше року дамба перебувала в руках російських військових, її підрив був їм невигідний з точки зору «військової логіки».

3) Коли мова йде про російські воєнні злочини, то українська редакція ВВС робить на цьому акцент у заголовках, російська – шукає акцент на чомусь іншому:

Благав лікарів не рятувати, бо тортури продовжаться. Як у Росії судять українців у справі про підготовку вибуху у Мелітополі / «Це слідчий ФСБ вам запропонував таке формулювання?» Як в Росії судять українців у справі про підготовку вибуху у Мелітополі.

"Це смерть, пацани. Слава Україні". Як загинули "бердянські партизани" / Справа "бердянських партизанів". Як загнули два підлітки, яких звинуватили в диверсії проти Росії.

Тортури, голод і приниження. Звільнені українці розповіли про російський полон / «Б'ють через будь-що». Українські військовополонені розповіли, як їх катували у російській в'язниці.

4) Тема Маріуполя висвітлюється теж по-різному. До прикладу, в українській редакції вийшли публікації про полонених «Азовсталі» ("Мамо, поговори зі мною". Як донька майже рік чекала полонену з "Азову", "Мені сказали, що син загинув. А потім він подзвонив". У Росії почався суд над "азовцями"), про життя в зруйнованому росіянами місті ("Я народила під обстрілами у Маріуполі й мене змушували робити дитині російське свідоцтво») та як росіяни купують там нерухомість ("Головне, що біля моря". Як росіяни полюють за дешевими квартирами в окупованому Маріуполі").

Останню статтю, до речі, написали британські журналісти, але російська служба, чомусь, вирішила її не перекладати. . .

Натомість останній матеріал російської редакції про життя маріупольців має такий заголовок:
«Півтора кілометри на інвалідному візку: як санкції Євросоюзу проти Росії позначилися на маломобільних біженцях з окупованих областей України».
Ця стаття є маніпулятивною, адже журналісти використовують хворих українців із окупованих територій, у якості прикладу шкоди від санкцій. Хоча насправді за їхньою допомогою вирішують свої проблеми. У вересні 2023 року ЄС заборонив жителям росії ввозити авто, смартфони, коштовності, ноутбуки (усього у переліку 150 позицій). Росіяни, особливо «хороші», які пересиджують війну в інших країнах, говорять про дискримінаційність таких санкцій і вчергове виставляють себе жертвами.

На початку статті згадують, що героїня відмовилася виїздити з Маріуполя після повномасштабного вторгнення, натомість відсутній контекст – а що таке трапилося з містом, що його мешканка не може просто піти до лікарні, а її доводиться вивозити звідти через волонтерів-посередників? Так само журналісти ВВС не розповідають, що санкції ввели не знічев’я, а у відповідь на збройну агресію росії проти України, що на окупованих територіях росіяни тероризують цивільне населення, що доступ до медичних послуг в окупації без російського паспорту майже неможливий, що російські ракети руйнують цивільні об’єкти, в тому числі й лікарні. Натомість увесь наратив статті – санкції шкодять простим людям.

5) В інших заголовках російська редакція узаконює дії російської влади. До прикладу, 11 вересня 2023 року українські журналісти ВВС випустили репортаж про псевдовибори на окупованих територіях. Матеріал назвали – "Прийшли з бюлетенями, а я – в сарай". Як Росія проводила "вибори" на окупованих територіях». Цю статтю переклала і російська служба ВВС. Тільки під час перекладу із заголовку зникли лапки.

Припустімо випадково, але в той день російська ВВС випустила також матеріал під назвою «У Росії відбулися регіональні вибори. Скрізь перемогли чинні губернатори». У ньому, серед іншого говорять і про окуповані території. І хоча зазначають, що ані Україна, ані міжнародне співтовариство результати голосувань не визнають, вибори зустрічаються кілька разів і знов без лапок. При цьому розповідь про окуповані території ілюструють світлиною державного агентства ТАСС, яке повністю підконтрольне кремлю. Підпис до фото говорить, що на ній «підрахунок бюлетенів на дільниці у Донецьку».

У такий спосіб журналісти фактично допомагають легітимізувати псевдовибори, які окупанти проводять, щоб виправдати захоплення українських територій.

Схожа ситуація була напередодні повномасштабного вторгнення, коли путін визнав незалежність самопроголошених сепаратистських угрупувань в Донецькій та Луганській областях. Тоді заголовки російської та української ВВС знов відрізнялись лапками: «Путін: Росія визнала "ДНР" та "ЛНР" у кордонах цілих областей» /  «Путін: Росія визнала ДНР та ЛНР у кордонах цілих областей».

Хоча в самій статті є дисклеймер, що «республіки» є самопроголошеними і невизнаними, втім саме в заголовку (які здебільшого переглядають читачі) редакція вирішила цю інформацію оминути.

 6) Ще одна категорія матеріалів, і відповідно заголовків, які зі зрозумілих причин знайдеш лише на російському порталі. Їх можна поєднати в умовну категорію «бідні наші мальчікі». Цей наратив постійно присутній в російських ЗМІ від початку повномасштабного вторгнення. Спочатку «їхні мальчікі» думали, що їдуть «на учєнія», потім вони не вбивали та катували цивільних, а «виконували накази», посилали ракети не на житлові будинки, а «за координатами». Насправді завдяки таким наративам розмивається відповідальність за вчинені воєнні злочини. Бо виходить, що це путін винен у всіх злочинах, а російські військові і цивільні, які підтримують війну, не винні ні в чому, бо вони «маленькі люди», які нічого не можуть зробити:

"Зараз опустилися руки". Як у сім'ях із дітьми з інвалідністю переживають мобілізацію батьків.

«Громадяни на кшталт кріпаків». Російський суд визнав, що військкоматам можна закликати співробітників із бронею.

«Блюзнірство, наруга над усіма нами». Як убивць милують після участі у війні, а матері жертв намагаються з цим боротися.

"Як рабів, на забій". Чому мігранти з Центральної Азії опиняються під Бахмутом.

Інша категорія заголовків, які не зустрінеш в українській службі ВВС, – це розповіді про «хороших росіян», які відмежовуються від війни і тому, на їхню думку, не несуть жодної відповідальності за воєнні злочини, за ракетні обстріли інфраструктури та загибель українців. Натомість вони є жертвами:

Залізна завіса. Як війна проти України руйнує театр у Росії.

«Я за мир». Тенісисти з Росії та Білорусі зіграють на Вімблдоні.

Нові російські емігранти. Хто вони, скільки їх та куди поїхали?

Відставка Маші Гессен: до чого спричинив скандал у "ПЕН Америка" через запрошення письменників-емігрантів з Росії.

Антивоєнного активіста з Росії не пустили до Сербії, де він сім років мешкає з дітьми.

 Підсумок

Наш аналіз не претендує на глибинне дослідження, втім навіть побіжний перегляд і порівняння заголовків демонструє, що попри декларовані «стандарти ВВС» російські медіа залишаються у першу чергу російськими. Тому нерідко також поширюють викривлені наративи. Про це варто пам’ятати читачам, які споживають новини російською і з якихось причин читають російські ЗМІ.

 Спеціяльно для По той бік новин підготувала Альона Маліченко.

Як завжди, дякуємо вам за довіру та поширення покликання на цей матеріал. Це допоможе донести правду якнайбільшій кількості людей.
Завжди ваша,
Сова