Замах на Ірину Фаріон: як Арестович жертву звинувачує
Сьогодні, 19 липня, близько 19:30 у Львові скоїли замах на мовознавицю Ірину Фаріон. У поліції інформацію вже підтвердили.
Через 30 хвилин після того, як інформація почала з’являтися в медіях, на подію відреагував Олексій Арестович. І що б ви думали він зробив? Звинуватив жертву.
«… це прямий наслідок атмосфери ненависті один до одного, яка за останні без малого три роки стала практично частиною офіційної внутрішньої політики України. Навіть якщо це російські спецслужби, хитати в такий спосіб ситуацію можливо тільки якщо створено контекст. На жаль, Ірина Фаріон особисто вклалася у формування цієї політики трохи більше, ніж повністю», — написав Арестович.
Олексій укотре розігрує свою улюблену карту про «разчєловєчіноє общєство». Навіть якщо це російські спецслужби, то, як бачите, українці, на думку Арестовича, буцімто "створили контекст".
Замах на життя – це жахливо. Внутрішня політика України може бути різною, Ірина Фаріон має право відстоювати українську мову чи певні свої погляди так, як вважає за потрібне. Ніхто не має права скоювати замах на її життя чи здоров’я. Як і на життя будь-кого іншого з іншими поглядами.
За логікою Арестовича, всі мають замовкнути й полюбити окупантів, щоб не створювати «контекст»?
Позиція Арестовича почасти виправдовує нападника на Фаріон. Це дуже небезпечний підхід, який, в разі успіху, може відкотити українське суспільство до злозвісних російських скрєп.
Винні мають бути покарані, а не виправдані надуманими «контекстами».
У другій половині допису Арестович наголошує, що це не останній подібний напад, а нам, українцям, мовляв, потрібно позбутися політики ненависті, що запанувала в Україні.
Якщо політика ненависті де і запанувала, то це в уяві самого Арестовича.
Докладніше з явищем, коли жертву звинувачують у скоєному проти неї злочині, можете ознайомитись у Вікіпедії 
