Куди поділися «чесні» літри та кілограми? Пояснюємо природу явища "шринкфляція"
Продукту стало менше, а платимо стільки ж. Звичні для багатьох людей літрові пляшки молока чи кілограм рису замінили 870 мілілітрів та 900 грамів. І це не межа — зменшення триває часто при тій самій ціні. Це явище бачимо не лише в Україні – його помічають споживачі по всьому світу.
Маємо справу з так званою шринкфляцією (від англ. «shrink» — скорочуватися). Це стратегія, коли виробник зменшує кількість об'єму або ваги товару в упаковці при збереженні ціни. Таким чином він намагається зберегти прибутки та утримати клієнтів, які, як припускається, болючіше реагували б на збільшення ціни, ніж на зміни в пакуванні.
Шринкфляція проявляється під час інфляції або інших економічних потрясінь, які негативно впливають на бізнес. Близький для українців приклад – війна. Вона принесла в країну руйнацію підприємств, здорожчання енергоносіїв, сировини, транспортування, виробництва, робочої сили і тому подібне.
У таких ситуаціях виробники мають декілька варіантів дій: підняти ціну товару, змінити інгредієнти на дешевші або зробити меншу упаковку. Перші два досить ризиковані. Для виробника найкраще обрати безпечніший третій.
Що робити покупцям, щоб не отримати «кота в мішку» і краще контролювати власний бюджет?
Уважно читайте етикетки на товарах. На них, зазвичай, вказана вся достовірна інформація про товар, яку вимагає законодавство.
Порівнюйте вартість аналогічних товарів, вираховуючи ціну за одиницю товару.
Наприклад, якщо пачка зі 100 серветок коштує 40 гривень, то ціна однієї серветки буде 40 копійок. Якщо ж ми знаходимо пачку серветок з 110 штуками за ті ж самі 40 грн, то одна серветка коштує 36 копійок. Так само можна порахувати об’єми і кілограми.
У багатьох європейських країнах є практика, коли біля цінника пишуть ціну за кілограм. Це допомагає покупцеві легше порахувати вартість.
Замасковане «подорожчання» може проявлятися не лише у зменшенні кількости товару. Потрібно також звертати увагу на якість, дизайн та форму тари.
Декілька прикладів:
Виробники можуть використовувати дешевший матеріал для пакування;
Змінити увігнуте дно в металевих, пластикових чи скляних банках. Чим воно більше, тим менше продукту;
Використовувати новий дизайн пакування з текстом на кшталт «Новий смак», щоб привернути увагу до зміненого продукту;
Використовувати вужчий і вищий контейнер задля маскування зменшення об’єму.
У 2023 році було проведено дослідження [1] продуктів, які зменшилися в розмірах, але не в ціні. Дослідники стверджують, що середній відсоток зменшення розмірів харчових продуктів в США становив 11.84%.
Також автори наводять уявні приклади, щоб продемонструвати абсурдність того, як виглядали б втрати, якби зменшення в 12% застосовувалося не лише в харчових сферах. Наприклад, 65 дюймовий телевізор виявився б на домашній стіні 58-ми дюймовим, а 8-кілометрова поїздка на таксі завершилась би майже за 1 кілометр до місця призначення.
У вересні цього року стало відомо [2], що французька мережа супермаркетів Carrefour почала інформувати своїх клієнтів про випадки шринкфляції. Вони клеять наклейки на харчові продукти, повідомляючи, що пляшки стали меншими, а вміст упаковки – легшим.
Carrefour виявив 26 продуктів, упаковки яких стали меншими, але без відповідного зниження цін. Під роздачу потрапили компанії Nestle (дитяча суміш Guigoz зменшилася з 900 грамів до 830) і PepsiCo (кількість холодного чаю Lipton зі смаком персика без цукру зменшилася з 1.5 літрів до 1.25).
У Carrefour заявили, що таким чином створюється тиск на фірми, аби ті переглянути свою цінову політику. Але попри ніби то хороші наміри Carrefour, супермаркет піддався критиці з боку організації з захисту прав споживачів «60 мільйонів споживачів» (60 Millions de Consommateurs). Представники організації стверджують, що Carrefour таким методом намагається втертися в довіру до споживачів.
Знавці стверджують [3], що після появи нових розмірів на полицях, вони, зазвичай, такими й залишаються. Втім, якщо економічні проблеми зникають, виробники могли б збільшити кількість товару. Але, оскільки люди не завжди помічають зменшення кількости продукції, так само вони можуть не помітити й збільшення. Через це компанії вдаються до інших маркетингових трюків — вони випускають «новий» продукт із новою назвою і яскравими написами «+ 20%» чи «ВИГІДНО».
Споживачам явище шринкфляції зазвичай не подобається. Погодьтеся, не дуже приємно отримувати за ту саму ціну не 100 грамів шоколаду, а 85. Хай там як, мабуть, це менше зло, ніж якби у відповідь на економічні виклики виробники зменшували якість товару. Хоча ця маніпуляція виробників усе одно здається підступною 
Використані джерела:
[1] https://www.coventrydirect.com/.../visualizing.../
[2] https://www.bbc.com/news/business-66809188
[3] https://www.bbc.com/.../20230922-shrinkflation-isnt-a...
