День Святого Миколая або чому не вірити в його існування - це суперечити здоровому глузду

Дивно, але навіть сьогодні, в XXI столітті, знайдуться люди, які не вірять в існування Святого Миколая. І попри величезну кількість фотографій, згадування у світовій культурі, щорічних звітів в авторитетних медіа та подарунків під подушками, ці сумніви вкрай важко розвіяти. На нашу думку, в основі такого поширеного скептицизму лежать когнітивні викривлення, логічні хиби та нехтування інструментами наукового методу. В цьому дописі ми спробуємо вам навести залізні аргументи того, що заперечувати існування Святого Миколая — це суперечити здоровому глузду.

Для початку з’ясуймо, чому люди зневірюються в таких нібито очевидних речах. У дослідженні 2023 року психологи опитували дітей та дорослих про їхній перехід від віри до невіри в існування Санта Клауса (найімовірніше, Санта і Святий Миколай — це одна і та ж людина).

 Виявилося, що в середньому люди зневірюються у віці 8-ми років, а головні причини цього:

 особистий досвід;
 свідчення інших (дорослих, шкільних друзів);
 логічні міркування (фізичні обмеження світу унеможливлюють існування такої особи).

Важливо: враховуючи існуючі паралелі між Сантою та Миколаєм, ми можемо екстраполювати результати цього дослідження на людей, що зневірюються в існуванні саме Святого Миколая.

 Перше — апеляція до особистого досвіду.

Це дуже поширена логічна хиба. Зневірений може сказати: «я бачив сховані подарунки в шафі за день до свята» або «я бачив, як мама вночі залишила подарунки в моїй кімнаті», або «я чув, як батьки обговорювали, що мені подарувати». Але така апеляція до особистого досвіду взагалі не є критерієм істини — дитина може неправильно тлумачити побачене, вигадати подібні історії (батьки та вчителі підтвердять, що діти часто дають волю фантазіям), сприйняти сновидіння за реальність, або ж це може бути просто статистична похибка. Задля отримання об’єктивної картини світу, ми не можемо робити узагальнення на основі подібних свідчень, а дітей тим паче.

 Друге — апеляція до аргументів/авторитетности батьків та друзів.

«Не довіряй аргументам авторитетів … Занадто багато таких аргументів виявилися помилковими», — писав Карл Саґан у своїй книзі «Світ, повний демонів. Наука, як свічка в пітьмі». І він був правий на всі сто. Варто пам’ятати, що батькам та друзям теж властиво помилятися й бути упередженими. Ми добре знаємо, як батьки люблять зловживати своїм статусом та тиснути авторитетністю. Скільки разів ви чули фразу «бо того!» у відповідь на запитання «а чого?»? Так ото ж.

Також цілком ймовірно, що батьки просто хочуть приписати собі заслуги Святого Миколая. Якщо ж друзі розповідають про неіснування Миколая, то, скоріше за все, вони просто легковірно сприйняли слова своїх батьків чи спотворено трактують власний дитячий досвід. Нам потрібні об’єктивні дані, а не «так Арсеній з другого під’їзду сказав».

Ще існують хибні аргументи на кшталт «в моєму класі жоден учень не вірить у Святого Миколая». Тут ми маємо справу з апеляцією до більшости. Як відомо, більшість теж може помилятися. Колись більшість нормально ставилася до рабства та лікування п’явками, а сьогодні більшість водіїв порушували будь-коли правила дорожнього руху.

Пам’ятайте: «Всі так вважають/роблять!» — не надійний критерій для пізнання світу. Тим більше в таких екзистенційних питаннях, як існування Святого Миколая.

 Тепер розглянемо декілька аргументів, які враховують нібито обмеження нашого світу та логічні міркування.

Від скептиків можна почути: «А як Миколай встигає рознести подарунки мільйонам дітей за одну ніч?». Наука може дати декілька відповідей на це запитання.

По-перше, годинник Миколая може йти повільніше, ніж годинники в наших домівка. Поняття часу дуже відносна річ. Ми знаємо, що потік часу різниться у різних куточках Всесвіту.

По-друге, Миколай може використовувати кротовини (червоточини) — це своєрідні тунелі у просторі нашого Всесвіту, за допомогою яких можна подорожувати у часі. Щоб дізнатися більше про це явище, радимо до перегляду фільм «Інтерстеллар» та наукові роботи Кіпа Торна.

По-третє, припускається, що Миколай використовує квантову телепортацію. На жаль, нам важко уявити, як саме він її застосовує.

Ще критично налаштована дитина може запитати: «А чому Миколая не всі бачать, якщо він відвідує таку велику кількість людей?». Відповіді й на це питання знайдуть.

Відомо, що вчені вже багато років розробляють плащі-невидимки. Жодних сумнівів, що Миколай має особистий екземпляр. Але найдостовірніша відповідь полягає в іншому — людям, а особливо дітям, властиво спати із заплющеними очима.

Ба більше, в одному дослідженні вивчали хронотип Санти (нагадаємо, що це одна й та ж людина). Занепокоєний науковець, що через таку роботу його родина може залишитися без подарунків, прийшов до висновку, що об’єкт його дослідження полюбляє вести нічний спосіб життя і є «совою». Погодьтеся, що неможливо вивчати характеристики неіснуючого об’єкта, а отримані результати відповідають відомій інформації про пізній час діяльности Святого Миколая. Все в рамках статистичної значущости.

А чи знали ви, що Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки відслідковує політ Санти? Ось, будь ласка, офіційний сайт.

На жаль, вони не можуть застосувати свої технології для відслідковування переміщення Святого Миколая 6 грудня 2023 року. Знаючи про наявність ППО на території України, Миколай не буде ризикувати і доставлятиме подарунки лише наземними маршрутами.

Також застосуймо один із наукових інструментів, щоб перевірити гіпотезу існування Святого Миколая. Називається цей інструмент Лезо Оккама. Суть його полягає в тому, що кращим поясненням певного явища є найбільш простіше, а не те, яке ускладнене додатковими сутностями та припущеннями.

Отже, існує два пояснення:

Перше: справжній Святий Миколай розносить подарунки дітям 6 грудня.

Друге: кожного року напередодні 6 грудня дорослі не забувають купити подарунки дітям. Спочатку вони їх вправно ховають, а вночі прокидаються і підкладають ці подарунки під подушки поки діти сплять. Інколи хтось з дорослих надягає білу бороду і змінюючи голос видає себе за іншу людину.

Ви вірите в друге пояснення? Ми ні. Очевидно, що перше куди простіше і реалістичніше. Сумнівно, що мільйони дорослих будуть робити одні й ті ж дії одночасно.

 Наостанок варто декілька слів сказати про зовнішність Святого Миколая. Якби це не було дивно, але нам достовірно відомо, як він виглядає. І в цьому може переконатися будь-хто. Історики знають про риси обличчя римських імператорів, королів та видатних діячів завдяки монетам, знайденим під час археологічних розкопок. Монета із зображенням Святого Миколая була випущена Національним банком України. Маємо повне право скористатися методами істориків й встановити справжню зовнішність Святого Миколая.

 Враховуючи все вищесказане, можна зробити логічний висновок, що Святий Миколай дійсно існує, і він робить все можливе, аби ощасливити мільйони дітей. А якщо у вас десь і закрався сумнів щодо його існування, то ми сподіваємося, що цей текст допоможе вам розвіяти такі упереджені та хибні думки