Чи справді людина за один тиждень з'їдає близько п'яти грамів пластику , що рівноцінно вазі кредитної картки?
«За один тиждень середньостатистична людина з’їдає близько п’яти грамів пластику, що еквівалентно кредитній картці». Таку заяву кілька років тому зробили у Всесвітньому фонді дикої природи [1].
Українські (Рубрика, Кореспондент, The Village Україна, Уніан, Українська правда тощо) та світові медіа залюбки понесли «сенсацію» в маси. Гучно звучить — відвідуваність гарантована.
Але чи дійсно це так? Скоріше за все, ні. Якщо ви тільки свідомо не харчуєтеся пластиком.
Пластик став невід’ємною частиною нашого життя. Цей зручний, практичний і недорогий матеріал суттєво полегшив життя нашому виду. На жаль, після використання ми викидаємо його на сміття. Під дією зовнішніх факторів він розпадається на дрібні фрагменти, які називають мікропластиком.
Відомо, що ці часточки (зазвичай менше 5 мм) можуть потрапляти в організм людини через їжу, повітря та напої. Наразі достовірно невідомо, наскільки вони шкідливі для здоров’я.
Дослідники з Wageningen University & Research провели більш точне дослідження [2], ніж те, на якому ґрунтувалося твердження Всесвітнього фонду дикої природи про кредитну картку. За їх даними, більшість людей з’їдає близько 0,0041 мг мікропластикових частинок на тиждень.
Це менше, ніж крупинка соли. За життя середньостатистична людина з’їдає близько 13 мг мікропластику. Якщо порахувати у кредитних картках, то одну 5-грамову картку людина з’їдає кожні…23 тисячі років. В силу різних дієт, звичок і забруднюваности, вищенаведені цифри можуть різнитися.
Щодня кількість мікропластику на планеті збільшується. Але разом з ним збільшується і кількість досліджень про вплив цих частинок на здоров’я. Щоб люди сприймали цю тему серйозніше відповідальне, потрібно менше «сенсаційних» новин з клікбейтними заголовками на кшталт «за місяць ми ковтаємо пластику на вагу кубика Lego, а за рік – кубика Рубіка»
Підготував Дмитро Філіпчук.
Використані джерела:
1) https://wwf.org.au/.../revealed-plastic-ingestion-by.../
2) https://pubs.acs.org/doi/10.1021/acs.est.0c07384