Маніпуляції російського "опозиційного" медіа щодо війни в Україні
Нещодавно ми писали про те, як російський дубляж англомовних фільмів і серіалів намагається відбілювати образи совіцьких і російських диктаторів, замовчувати неприємні теми або уникати згадок про росію в негативному контексті. Мова йшла про пропагандистські студії озвучення. Сьогодні ж розглянемо, як навіть так звані російські опозиційні медії під час перекладу можуть маніпулювати.
Приклад 1. Зміщують акценти
Скажімо, у квітні 2022 року в New Yorker вийшов репортаж про 39 днів облоги Чернігова, яка принесла смерть сотням людей внаслідок постійних обстрілів, холоду і нестачі ресурсів. Через безперервні російські обстріли ховати загиблих в районі діючого кладовища “Яцево” було надзвичайно складно, тому розконсервували старе недіюче кладовище “Ялівщина”. Автор описує зустріч із чоловіком, чия дружина загинула від російського обстрілу та була похована там. В оригінальному тексті говориться:
«Тепер, коли облогу було знято, міська влада запитала, чи хоче він перепоховати свою дружину в іншому місці. "Але який сенс?" — сказав Олександр. Він показав довкола. "Це чудове місце. Прямо в місті, поруч березовий гай. Вона любила берізки"».
«Тепер, коли облогу з міста зняли, влада запропонувала йому перепоховати дружину. “Але який сенс?” - сказав Олександр. Він обвів поглядом цвинтар: “Таке чудове місце. Ось воно місто. Ось він березовий гай. Вона в мене росіянка. Берізки любила”».
Приклад 2. Відбілюють росіян і по-імперськи трактують історію
Ще один приклад маніпуляції в цьому ж репортажі. Йдеться про спогади 92-річної Ніни Рогачової, батько якої загинув у Другій світовій війні під російським Смоленськом. Вона була поранена на другий день вторгнення, і автор зустрів її в лікарні. В оригіналі репортаж звучить так:
«Її голос був м’яким, майже шепотом, але напруженим від люті. Я нахилився, щоб почути її. “Мій батько загинув, захищаючи росію, і тепер ця сама росія бомбить мене”».
“У неї тихий голос, майже шепіт, але він сповнений гнівом. Я схилився над нею, щоб краще чути: „У мене батько загинув у Велику вітчизняну… Захищав росію. А тепер росія напала“».
Погодьтеся, слова “бомбить мене” та “напала” мають різне емоційне забарвлення. “Бомбить” викликає конкретну картину руйнівних атак, тоді як “напала” має ширше значення, дозволяючи більш нейтрально інтерпретувати дії росії. Ці зміни формують інший тон, віддаляючи читача від злочинів, які чинили російські військові. Як, приміром, російські пілоти, що скидали ФАБи на житлові будинки у Чернігові.
Крім того, додавання фрази про “Велику вітчизняну війну” в перекладі явно підтримує радянсько-російське трактування Другої світової війни. Це частина пропагандистського наративу, покликаного підкреслити роль “особливих росіян, які врятували світ від нацизму”, що відвертає увагу від сучасних злочинів російської армії.
Приклад 3. Перекладають відповідальність
Інший репортаж описує селище Новий Биків на Чернігівщині через кілька днів після звільнення з окупації. Події, що стосуються перебування мешканців селища в полоні у російських військових, в оригіналі й перекладі передано дещо по-різному.
Ось уривок з американського журналу:
“Через день, 30 березня, в котельню зайшов той же командир. Він стріляв із рушниці в стіни та в повітря, змушуючи людей ставати на коліна та стріляв просто поруч із ними. Занько і Тирпак вважають, що він був п'яний; Дідик сказав, що командир плакав. За його словами, він не хотів робити те, що збирався зробити”.
“Ще через день, 30 березня, він зайшов у котельню і почав стріляти по стінах і в стелю, наказавши всім стати на коліна. Занько та Тирпак вважають, що він був п'яний. За словами Дідика, командир був у сльозах – молодий чоловік вважає, що той не хотів робити те, що від нього вимагалося”.
У перекладі було викинуто слова про те, що командир стріляв поруч із людьми, і замінено фразу “те, що збирався зробити” на “що від нього вимагалося”. Ці зміни суттєво впливають на сприйняття ситуації. Видалення опису пострілів поруч із людьми знижує напруженість, ніби загрози життю полонених не було. Так само фраза “що від нього вимагалося” перекладає відповідальність на зовнішні обставини, натякаючи на примус або накази вищого командування. Це пом'якшує провину командира й може викликати у читача співчуття до нього як до жертви системи, мовляв, він змушений діяти під тиском, знімаючи акцент із жорстокости його дій. Такий підхід впливає на сприйняття ситуації читачами, особливо тими, хто схильний шукати виправдання діям росіян.
Приклад 4. Підсилюють негативний образ українців
Ну і ще один репортаж описує перші дні після повномасштабного вторгнення. Автор розпочав свій шлях у Краматорську, відвідав Дніпро, Київ і лікарню “Охматдит”, де лікували дітей, постраждалих від обстрілів. У Києві Джошуа Яффа зустрічає жінку, мешканку Сходу України яку назвав псевдонімом Світлана. Росіяни вже вдруге позбавили її дому.
В оригіналі її слова звучать так: “Я етнічна росіянка, розмовляю російською і ненавиджу росіян”, – сказала вона.
А в російському перекладі: «“Я етнічна росіянка, я розмовляю російською мовою, я їх не-на-вид-жу”, – каже вона.
У той час як в оригіналі фраза звучить коротко і чітко (“ненавиджу росіян”), у перекладі подають її по складах, щоб підкреслити ненависть героїні. Це вкладає додатковий емоційний контекст, що може служити для підсилення негативного образу Світлани в очах російських читачів. Цей прийом, ймовірно, використовується для демонізації українців, показуючи, що навіть ті, хто має російське коріння, виявляють ненависть до всього російського. При цьому ненависть ця подана як неконтрольована і необґрунтована.
Приклад 5. Демонізують українців
А ось ще з розповіді Світлани:
«“Я просто не хочу жити під владою окупантів. Я їх сюди не запрошувала. Мені не потрібно рятувати”. Я запитав, чи вдалося їй і її дочці знайти бодай якісь маленькі моменти втіхи в ці дні. “Ми радіємо, коли чуємо про нові санкції та вбитих російських солдатів”, – сказала вона».
«“Принципово не хочу жити з окупантами, – пояснює вона. — Я їх сюди не кликала. Мене рятувати не треба”. Я запитав, чи вдавалося її дочці порадіти хоч чомусь за останні дні. “Нам радості [доставляють] санкції та вбиті росіяни. Я вам серйозно говорю, і для дітей теж”, — відповідає Світлана».
Знову ж таки, можливо в перекладача був доступ до нотаток автора чи інтерв’ю Світлани, але в оригіналі ніде немає даних звідки він взяв фразу “Я вам серйозно говорю, і для дітей теж”. Акцент на “радість дітей” від смертей росіян, схоже, має на меті створення образу українців як “жорстоких” і готових прищеплювати цю жорстокість дітям. Це відповідає пропагандистським наративам, які прагнуть демонізувати українців. До всього, в перекладі речення акцентується на факті радощів зі смерті, ніж на контексті, а чому, власне, люди можуть радіти санкціям чи втратам ворога.
Ці приклади демонструють, як переклади можуть змінювати сприйняття героїв та подій, перетворюючи їхнє висловлювання на інструмент маніпуляцій. Тому ще раз нагадуємо на необхідності уважного аналізу інформації, яку ви споживаєте, особливо якщо мова йде про російські джерела. Навіть так звані опозиційні 
Підготувала Альона Маліченко.
