Маніпуляції західних медій щодо російської агресії через фото та заголовки

20 грудня на сайті BBC News вийшов матеріял із заголовком “П'ятеро людей загинули внаслідок удару по російському Курську після смертоносного ракетного обстрілу Києва”. Головним фото до статті обрали зображення українців після російського обстрілу.

За допомогою зворотного пошуку за фото у Гуглі з’ясовуємо, що це світлина Яна Доброносова для Reuters, в описі до якого написано: “Люди залишають місце російського ракетного удару на тлі атаки росії на Україну в центрі Києва, 20 грудня 2024 року”.

Спочатку в тексті BBC News розповідають про обстріл російського Рильську, далі йде розповідь, що він стався після атаки на Київ, і опис наслідків ракетного удару в столиці України. Проте поєднання такого фото й заголовка може створити у читача враження, ніби зображення й увесь матеріал стосується лише російського міста, викликаючи співчуття до росіян.

Що цікаво, російська служба BBC підійшла до висвітлення обстрілу нейтрально. Їхній матеріал назвали “Місто Рильськ Курської області потрапило під ракетний обстріл”, а головним фото обрали вказівний знак із назвою населеного пункту.

Рішення BBC News використати фото з України замість зображення з самого Рильська маніпулює сприйняттям читачів. Емоційність кадру з Києва відвертає увагу від справжнього контексту і переносить акценти з постраждалих від російської агресії в Україні на саму росію. Крім того, публікацію перепоширила низка інших іноземних медій, які також використали це фото як головне, поглиблюючи проблему.

Такий маніпулятивний підбір фото іноземні ЗМІ використовують не вперше. Так, рік тому, 29 грудня, збройні сили росії нанесли наймасовішу ракетну атаку по Україні, яка забрала життя понад 50 людей та пошкодила цивільну інфраструктуру. Наступного дня обстріляли Бєлґород. Загинув 21 росіянин. Саме Міністерство оборони (читай — війни) росії заявляло, що вибухи спричинило падіння частин збитих українських ракет, тобто внаслідок роботи їхнього ППО.

29 грудня видання Politico опублікувало матеріал під заголовком «10 загиблих внаслідок українських ударів по прикордонних районах, говорять російські офіційники». Головним фото для цієї публікації обрали зображення зруйнованого житлового будинку в Одесі, який постраждав під час російського обстрілу напередодні (фото Олександра Гіманова / AFP via Getty Images).

Згодом, після хвилі обурення в коментарях, де українці висловили все, що думають про такі журналістські стандарти, видання змінило фото на знімок із Бєлґорода. Пояснень читачам не надали, але Webarchive усе пам’ятає. Так само без пояснень видання видалило дописи в соціальних мережах, наприклад у X (колишній Твіттер).

Для порівняння, публікація про обстріл України напередодні вийшла із заголовком «Протягом ночі Росія бомбила міста по всій Україні під час “масованого” нападу». Слово “масований” взяли у лапки, а головним фото зробили гламурну фотографію вечірнього Києва із рожево-фіолетовим небом. Потому в публікацію додали світлину з наслідками обстрілів в Одесі, але головне фото не змінили.

 Схожим чином обстріл Бєлґорода 30 грудня 2023 року висвітлило і видання The New York Times. 29 грудня медіа повідомило про масовану атаку на Україну заголовком “росія обстрілює українські міста в одній з найбільших повітряних атак війни”. Головним фото обрали знімок Гліба Гаранича для Reuters, де дим підіймається над житловими висотками у Києві.

А вже наступного дня з’явилася публікація під назвою “Український ракетний удар по російському місту забрав життя щонайменше 14 осіб”, яку розмістили на головну сторінку. Поруч опублікували фото жертв обстрілу.

Щоправда, це було зображення наслідків російського удару по Запоріжжю: на фото працівники ДСНС несуть вбитого чоловіка (фото Андрія Андрієнка / Associated Press).

Таке поєднання заголовка і фото на першій шпальті створило відповідний ефект – читачі подумали, що йдеться про загиблих цивільних росіян. Тобто акцент змістився з українських загиблих на російські наративи, формуючи у читачів співчуття саме до росіян, адже емоційний фон створила саме фотографія.

У підході до двох публікацій в медіа помітна й інша зміна акцентів: у першому випадку заголовок і фото констатують агресивність дій росії, але більш нейтрально. А в другому випадку в заголовок виносять кількість загиблих, наголошуючи на втраті людських життів.

Фото із наслідками обстрілів і загиблими також створює потужний емоційний ефект. А проте воно маніпулює читачами, бо в заголовках і в фото йдеться про різні події.

Тенденція використання фото з наслідками обстрілів в Україні для ілюстрації публікацій про атаки на російські міста створює спотворену реальність. Такі редакторські рішення зміщують емоційний акцент, викликаючи гіперболізоване співчуття до росіян, тоді як українські трагедії сприймаються як рутина.

Подібні маніпуляції впливають на формування громадської думки англомовної аудиторії, яка через емоційні заголовки та фото може неправильно трактувати ролі агресора та жертви у війні, що ще більше ускладнює боротьбу України за підтримку у світі