Будівництво військового кладовища під Києвом: чи дотримані екологічні норми?
Будівництво Національного військово меморіального кладовища має бути відкрите для поховання загиблих військових уже цього року. Про це третього січня повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Обговорення створення меморіалу триває вже багато років. Ідея виникла ще в далекому 2011 році, але лише восени 2024 стало остаточно відомо, де саме його побудують. Після багатьох дискусій, адже були пропозиції реалізувати проєкт і в урочищі "Лиса Гора", і в Биківні, місце обрали неподалік села Мархалівка у Гатненській територіальній громаді на Київщині.
Однак, суперечки були не лише про місце розташування. У публічному просторі не раз підіймали питання про вплив кладовища на екологічний стан. Особливо цим занепокоєні місцеві жителі. На їхню думку, будівництво завдасть значної шкоди лісу та ґрунтовим водам; оскільки в Мархалівці немає централізованого водопостачання, селяни занепокоєні можливим отруєнням, а то і зникненням води в криницях.
5 квітня 2024 року місцеві жителі організували мітинг проти зведення військового кладовища. Ось що сказали протестувальники журналістам Суспільного:
"У 2019 році Україна підписала і вступила в договір сталого розвитку ООН, там де 169 країн. І там кожна друга ціль говорить про те, що не можна знищувати ліс, не можна порушувати екосистему, не можна воду забруднювати, навпаки — треба очищувати.... Окрім того, у Земельному кодексі України чітко зазначено, що якщо виділяється земельна ділянка, вона не повинна суперечити інтересам сусідів. А землю цю віддали не запитавши громаду".
За кілька днів, 9 квітня, на сайті Кабінету міністрів з’явилася петиція з закликом не будувати кладовище біля села Мархалівка. Автор петиції Кирилов Павло Васильович.
"Просимо підтримати петицію на захист 267 га лісу — зеленої зони навколо Києва. Це території, які входять до Смарагдової мережі під номером UA0000338. Вона захищається Бернською конвенцією, яка ратифікована Верховною Радою України в 1996 році. … Це “коридор”, по якому переміщуються тварини й рослини. Якщо вплинути на екосистему “Смарагдової мережі”, то це знищить її: тварини й рослини, які живуть на цій території, будуть під загрозою зникнення", — йдеться в петиції.
Петицію президент не розглянув через брак голосів — за три місяці вона зібрала лише 6988 підписів з 25000 необхідних.
Смарагдова мережа — це території, що мають особливий природоохоронний інтерес для збереження дикої флори й фауни та їхніх природних середовищ існування.
Чи дійсно будівництво кладовища зашкодить довкіллю?
30 червня на сайті Міністерства у справах ветеранів України повідомили, що проєктна документація на будівництво першої черги пройшла державну експертизу. Вона передбачає будівництво секторів поховань, колумбарних стін, монументів, меморіялу, адміністративної будівлі, будинку трауру, господарської будівлі та пункту охорони, ангару, артезіанських свердловин, трансформаторних підстанцій та котельні.
"Порушень санітарного й епідеміологічного благополуччя населення не виявлено. Впливу на екологію – жодного. Нагадаю, і не було. Тепер це підтверджує і ДП «Укрдержбудекспертиза»", — прокоментував висновок в.о. Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун.
Вплив на ліси
Також багато міфів про шкоду навколишньому середовищу розвіяв заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький.
Щодо дерев він пояснив, що в проєкті передбачають не більше 10% вирубки. Це можна порівняти з рубками догляду — це коли проріджуються та зносяться старі чи хворі дерева. Тобто ні про яку вирубку сотень гектарів лісу мова не йде. Під можливі вирубки підпадає близько 13 гектарів зі 130, які відведені під будівництво кладовища. Нагадаємо, що усього на проєкт виділено 267 гектарів.
Про те, що обрані території входять до Смарагдової мережі, Краснолуцький сказав таке:
"Ми бачили по проєкту, що загальна площа території Смарагдової мережі — це 6 тисяч гектарів, а кладовище буде розміщене на площі 130 гектарів. Відповідно, вирубають не більше 10% зелених насаджень. Їх будуть вирубувати вибірково, а не суцільно. Тому площа впливу на територію Смарагдової мережі становить менш як 1%".
За його словами, наприклад, місто Кам’янець-Подільський та населений пункт Шацьк входить до Смарагдової мережі, але водночас тамтешні жителі проживають звичайне життя: обробляють земельні ділянки, будують інфраструктуру та працюють на заводах.
Вплив на воду
Директор ДП «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослав Пронюткін наголосив журналістам ресурсу Вечірній Київ, що територія поділена на дві умовні зони.
“Перша — це та, де високо стоять ґрунтові води. Там ми не будемо облаштовувати місць для традиційних поховань. І ніяких «могил у воді» відповідно не буде, як і не буде зараження води. У другій зоні ґрунтові води у будь-який період року не підходять й до двох метрів. Захоронення на таких територіях не загрожуватиме нікому, тому поховання будуть у цій зоні", — сказав Пронюткін.
Міти про отруєння води спростували й в Патронатній службі "Янголи". Експерти запевнили, що вода у навколишніх селах не зникне, а різні вкиди про "отруйну воду" — маніпуляція. Ґрунтові води й місця поховань не перетинатимуться.
Крематорій, до речі, побудують на відстані близько 600-700 метрів (норми дозволяють не менше 300) від житлових будинків, садків, городів та зон відпочинку.
Як бачимо, згідно багатьох експертних висновків, створення Національного військового меморіального кладовища не відобразитися згубно на довкіллі. Досить сумнівно виглядають твердження й про те, що хтось свідомо хоче закрити очі на можливе екологічне лихо. До проєкту залучено величезну кількість людей і багато з них точно зацікавлені у гідному вшануванні пам’яті загиблих та шанобливому ставленні до їх родин 
Підготував Дмитро Філіпчук.
