Інформаційна гігієна: як не потрапити в пастку брехні та маніпуляцій

Коли читатимете правила інформаційної гігієни, які ми два вас підготували, у вас може скластися враження, що це загальновідомі речі. Навіщо взагалі писати про це?! Але потім підіть, почитайте деякі медіа, погортайте стрічку новин в соцмережах, відкрийте новинні телеграм-канали. Тепер бачите, наскільки наболіле це питання? Тож укотре нагадуємо.

Це виключно наша думка, не претендуємо на істину в останній інстанції. 

 1. Не поширюйте інформацію без перевірки

Якщо вас тригернула (зачепила) якась новина, але ви не впевнені в її правдивості — не поспішайте репостити. Пошукайте, що про це пишуть інші видання. А ще краще — пошукайте першоджерела. Якщо в новині їх не вказують або посилаються на анонімні джерела, це щонайменше насторожує.
Коли переконалися в достовірності і вирішили таки поширити допис чи якийсь інший контент, напишіть кілька супровідних слів — чому вас зацікавила ця інформація. Або просто процитуйте ключовий «меседж». Сторінки з самими лише репостами без слова від власника профілю часто сприймають за ботів.

 2. Не висловлюйте думку «по-гарячому»

Коли прочитали/почули/побачили контраверсійну новину/зраду абощо, яка вас обурила або вивела з рівноваги, не поспішайте писати про це в соцмережах. Хіба що ви знавець у цій сфері і вам дійсно є що сказати — роз’яснити людям що до чого. В іншому разі краще вичекати, почитати новини в різних джерелах, ознайомитися з фаховими думками.

Лише коли у вас склалося комплексне уявлення про ситуацію — можете щось написати. Але не робіть це на емоціях — це контрпродуктивно. Почекайте, коли заспокоїтеся. На холодну голову приходять притомніші думки. Чому це важливо? Вас можуть використати — інколи людей провокують, щоб дестабілізувати ситуацію або відволікти увагу від куди важливішої теми. Гра на емоціях – чудовий спосіб «розігнати» якусь тему. Будьте обережні.

 3. Не вірте на слово

Слово, надруковане в газеті або сказане по «тілівізору», в багатьох людей заслуговує на вищу довіру. В ідеальному світі так воно б і мало бути: журналістика — це, найперше, про відповідальність. Редактори мусять перевіряти інформацію, яку пускають в етер чи на шпальти видання.

І навіть виправдання, мовляв, ми цього не казали, це всього лише цитата такого-то пана — не працює. Згадайте-но, як колись провідні канали США перервали виступ Трампа, коли він почав бездоказово стверджувати про «махінації» на виборах. Це і є — відповідальність. Не обов’язково чинити саме так (бо ще звинуватять в цензурі) — інколи до брехливої заяви достатньо в дужках дописати правду, роз’яснення.

На жаль, в Україні ситуація кардинально інакша — деякі телеканали та видання мають плеяду кишенькових експертів, готових коментувати будь-яку новину. Пам’ятаєте жарт: «Звідки взялося стільки воєнних експертів?! Нормальні ж були вірусологи!» В ньому є чималий шмат правди. Якщо сьогодні експерт коментує державний бюджет, а завтра авторитетно розповідає щось про туризм та події на фронті — довіряти його словам точно не варто. Докладно про це ми писали раніше (можна про це почитати за цим посиланням).

 4. Брехня — не точка зору

Про вихід за межі «інформаційної бульбашки», либонь, усі чули. Люди, які лишаються в ній, випускають із поля зору інформацію, яка суперечить їхнім вподобанням, не отримують інформацію, що може розширити світогляд, зробити більш толерантними до інших точок зору чи навіть спонукати змінити думку про щось. Як вирватися зі своєї комфортної бульбашки, ми вже розповідали.

АЛЕ. Не слід плутати брехню з точкою зору. Брехня — навмисне та свідоме введення в оману інших. До неї плекати толерантність немає жодного сенсу. З нею треба боротися. Що ми на По той бік новин, власне, і робимо.

Ще є маячня — неусвідомлена трансляція неправдивої інформації, ненавмисне введення в оману. Тобто, коли людина не знає, шо каже неправду, а сама вірить в неї. В такому випадку слід їй спокійно роз’яснювати, чому вона помиляється. В жодному разі не звинувачувати — інакше спрацює психологічний блок, людина замкнеться і не чутиме вас — ви до неї більше не достукаєтеся.

 5. Маніпулятивний баланс думок

Авторитетні медія намагаються дотримуватися балансу думок. Це означає, що позиція всіх сторін конфлікту має бути представлена в матеріалі приблизно в однаковому обсязі. Такий підхід вказує на намагання журналістів показувати інформацію без власного упередження. Однак інколи це доходить до абсурду, коли позицію антиваксера або пласкоземельника ставлять на один рівень із фаховими медиками або науковцями.

До прикладу, гаслом телеканалу Fox News Channel тривалий час була фраза «We report. You decide» ("Ми висвітлюємо. Ви вирішуєте"). Таким чином журналісти претендують на нейтральне висвітлення подій. Однак такий підхід перетворює журналістів на "підставки під мікрофон". Навіть у сихих новинах має бути додана вартість - у разі очевидної брехні - пояснення, чому це неправда. Скажімо, якщо фігурант публікації каже про "спєціяльнуйу вайеннуйу апєраційу", журналіст зобов'язаний щонайменше пояснити, що так у своїй агресивний пропаганді росіяни називають війну росії проти України.

6. Не читайте російське та російськомовне

Не довіряйте, а краще взагалі не читайте російські медіа та й взагалі будь-які російськомовні публікації. Принаймні у якості джерела інформації. За політичної системи, яка склалася на так званій росії, навіть так звані «ліберальні ЗМІ» займаються самоцензурою. Інакше їх просто закриють. Що вже казати про підконтрольні терористичній країні видання та інформагентства, які зумисно займаються пропагандою та відвертою інформаційною війною проти України. Навіть російськомовна вікіпедія підцензурна — про наш експеримент читайте за посиланням.

Та й левова частка фейків до нас приходить саме з так званої росії. Українськомовний мур допоможе відгородити себе від них. Авжеж, останнім часом росіяни не лінуються перекладати свою агресивну пропаганду на українську мову, але її кількість значно менша та й якість часто така, що легко розпізнати ворожий вкид.

7. Перевіряйте інформацію

Про це можна розповідати дуже довго. Ми ж укотре порадимо шукати першоджерела. Але навіть коли їх знайдете — це не гарантія, що ви докопалися до правди. Мисліть критично, вмикайте логіку й ретельно аналізуйте інформацію. Або пишіть нам — шукатимемо правду разом 

Підготував Сергій Одаренко.