Куркума може бути чудовою спецією, але не ліками

Станом на зараз є понад 16 тисяч досліджень речовини куркуміну, яка є компонентом куркуми і відповідає за жовтий колір. Скоріше за все, вживання куркуміну не принесе великої користі для здоров’я. Якби ця речовина дійсно була ефективною в медицині, то ці ефекти неодмінно би зафіксували автори цих досліджень. Роботи, в яких ніби то показано ефективність куркуміну, не витримують критики.

 Про що йдеться

В одній з критичних робіт [1] в Журналі медичної хімії вчені зазначили: «Куркумін це як ракета, яка постійно вибухає на стартовому майданчику і ніколи не досягає атмосфери чи наміченої цілі».

Вибухнула ця «ракета» і в нещодавньому дослідженні, яке було опубліковане в BMJ Evidence-Based Medicine [2]. Важливо, що в ньому фігурує саме куркумін, а не куркума. Натомість медіа — від Gardian до УНІАН — помилково написали про куркуму.

 У куркумі знаходиться близько 3-5% куркуміну, щоб отримати дозу, яку використовували в дослідженні, потрібно з’їсти 60 грам куркуми (близько шести столових ложок). І так щодня протягом 28 днів. Не факт, що людина стане схожою на пікачу, а от печінка може не витримати.

 Тепер до дослідження.

У ньому порівнювали ефективність куркуміну та препарату омепразолу в покращенні результатів лікування пацієнтів з функціональною диспепсією (розлад шлунку з болем та дискомфортом, який може збільшуватись з тривожністю людини).

Учасників поділили на групи, які приймали:

а) тільки куркумін;
б) тільки омепразол;
в) куркумін + омепразол (пацієнти отримували по дві капсули 250 мг куркуміну чотири рази на день і по одній капсулі 20 мг омепразолу один раз на день протягом 28 днів).

Що ставить під сумнів висновки дослідження

1. Дослідження було профінансоване Тайським фондом традиційної та альтернативної медицини. Щонайменше, це сигнал, що до результатів варто ставитися критично.

2. Хоч автори й заявляють, що дослідження сліпе, але, враховуючи, що куркумін має характерний смак і запах, пацієнти могли знати, що саме вони приймають. Також у дослідженні не було оцінки засліплення. Дивно, що рецензенти не звернули увагу на цей момент.

 «Не спостерігалося покращення показників задоволеності від прийому капсул. Ймовірно, це може бути пов’язано з тим, що учасники відчували неприємний смак або запах куркуміну, і це могло спричинити зниження задоволення від вживання», — пишуть дослідники.

3. Через відсутність групи плацебо залишається невідомим ефект відсутності лікування.

4. Як зазначає лікар Cyriac Abby Philips [3], дослідники не використовували рекомендоване лікування функціональної диспепсії. Також вони не притримувалися рекомендованого часу лікування, а омепразол не є рекомендованим при функціональній диспепсії. Частково лікування було неправильне.

По суті, в дослідженні було показано, що підхід до лікування не спрацював так, як очікувалось, тому не дивно, що між трьома групами ну було помітно суттєвих відмінностей ні в плані лікування, ні в плані побічних ефектів.

Підготував Дмитро Філіпчук.
Джерела:
1. https://pubs.acs.org/doi/full/10.1021/acs.jmedchem.6b00975
2. https://ebm.bmj.com/.../early/2023/07/26/bmjebm-2022-112231
3. https://twitter.com/theliverdr/status/1701433756542960032