На Одещині сім’я, що відпочивала на морі, знайшла пляшку, всередині якої був лист від хлопчика з Криму: де пруфи?

Якщо ви очікуєте знайти в цьому дописі відповідь, то її не буде. Але не поспішайте скролити далі. По-перше, ми розповімо всі деталі, які нам вдалося з’ясувати. А це щонайменше першоджерело інформації! По-друге, цілком імовірно, що вже незабаром знайдуться читачі, які знають секрет. 

Про що йдеться?

Нещодавно в соцмережах масово поширювали серцебитну історію про те, як на Одещині сім’я, що відпочивала на морі, знайшла пляшку, всередині якої був лист. Якщо судити за почерком, то його написала дитина:

«Сподіваємось, цей лист попаде в руки українців. Вся наша сім'я чекає на звільнення від росіян. Крим — це Україна. Ми вас дуже чекаємо. Я, моя сестричка Маша, мама і папа».

Усе це ілюстрували фотографіями, на яких дійсно можна побачити і пляшку, і записку з цим текстом. Почерк дійсно дитячий. Крім того, в деяких дописах цитували людей, які знайшли це послання:

«Плакали всією сім’єю. Дуже хочемо, щоб цей хлопчик дізнався, що його послання отримано і щоб він дочекався ЗСУ у Криму».

Імена цих людей ніхто не називає, їхні обличчя не показують, тобто це такі собі аноніми, на яких дуже зручно все списати.

Звідки ноги ростуть:

Цю історію масово поширили сотні тисяч користувачів соцмереж, українські та іноземні медіа, охоплення просто шалене, дійшло аж до Китаю. От тільки одна проблемка — першоджерела ніхто не називає. Сліпо репостять одне в одного і навіть не пробують перевірити інформацію.

Точніше джерела дехто вказує, але це і близько не першоджерела. Проаналізувавши ЗМІ, ми з’ясували, що найчастіше цитують “громадського діяча, активіста та політика» Антона Геращенка.

Ми відшукали його допис, але це такий самий репост, як і всі інші публікації. Не кажучи вже про те, що цей пан не має репутації доброчесної людини.

На другому місці за джерело слугують… соціальні мережі. Ви не повірите, але так і пишуть: «фотографії цієї записки були поширені в мережі Інтернет». Ще трішки і цитуватимуть написане на паркані.

На третьому — така собі користувачка Facebook Ольга Орлик. Вона дійсно писала про це, але так само нічого не знає. Ми її запитували.

Гаряче

У таких випадках дуже помічним може бути звуження пошукового запиту за датою. Так нам вдалося знайти найраніші публікації цих фотографій. 22 серпня про цю історію написали активісти громадської організації ВимкниРосійське.

Самі вони посилаються на Джерело UIC. За цим запитом нам вдалося знайти тільки якийсь інтернет провайдер. Можливо цим вони натякають, що так само історію знайшли в інтернеті? Ми надіслали їм запит, але за два дні так і не отримали відповідь.

(UPD: за 40 хвилин після публікації ми отримали відповідь.
UIC - це Український інформаційний центр. У центрі кажуть, що цю історію їм надіслали читачі).

На один день пізніше про це написало видання Український погляд. На відміну від інших медіа, вони опублікували на одну фотографію більше. А саме — зворот листа, на якому написано «Андрій П.»

Це дуже важлива деталь, оскільки без неї, незрозуміло, чому люди, що знайшли пляшку, вирішили, що листа написав саме хлопчик.

Український погляд під цією новиною пише: «Отримано з пошти ukr.resistance». Перше, що спало на думку — це Центр національного спротиву. Але у них інша пошта.

У самому виданні нам уточнили, що отримали цю інформацію «від представника підпілля на окупованих територіях.

«Більше нічого ми Вам про джерело не скажемо. Ціна відкривання інформації - життя людей в окупації», — заявили в редакції.

Щодо ранішої публікації активістів "ВимкниРосійське" сказали таке:

"Воно в нас день пролежало на пошті.
ВимкниРосійське це здружена з нами організація, отримали пошту від підпілля одночасно з нами. Молоді, завзяті, не роздумуючи опублікували того ж дня. Ми ж ще добу думали чи варто це робити, чи не арештують когось через нас".

Контрпропаганда?

Цікаво, що 20-х числах серпня схожу новину публікували російські видання. Вони повідомляли, що мешканці села Ялик, розташованого неподалік Стамбула, знайшли пляшку з запискою.

«Ото вони здивувалися, коли всередині знайшли лист, написаний російською мовою. Виявилося, це послання від семирічного хлопчика Діми Панкова із Криму», — пишуть окупанти.

У своїй публікації вони не могли не уточнити, що пляшка прибула до Туреччини із росії. Навіть якщо їхня історія з пляшкою правдива, то російські ЗМІ все одно брешуть, оскільки Крим — це Україна.

Поки що нам вдалося з’ясувати, що російська новина про Діму Панкова вийшла раніше за українську про «Андрія П.» Якщо це дійсно так, то може бути, що «Андрій П.» — це частина української контрпропаганди.

Сподіваємося, розставити всі крапки над «І» в цій історії нам допоможете ви, любі читальники. І вже незабаром ми прочитаємо в коментарях під нашим постом у фейсбуці подробиці від людей, які знають особисто тих, хто знайшов пляшку. Якщо вона, звісно, існує