Росія поширює свої фейки через іноземні портали

Російська пропаганда контролює мережу створених нею або за її підтримки іноземних порталів. Через них вона легалізує та просуває дезінформацію. Частина ресурсів оновлюються регулярно, деякі оновлюють лише коли потрібно запустити фейк.

Один із таких ресурсів — портал DC Weekly. Вказано, що він зареєстрований у Вашингтоні. Матеріали підписують прізвищами нібито досвідчених журналістів. Але по факту їх не існує.

Ось приклад — Джессіка Девлін, яка начебто ще з 2000 року готувала репортажі з війни в Іраку та працювала в москві. Це можна прочитати в біографії на порталі. Але Google не знаходить жодної її публікації, ба більше — на фото “репортерки” зображена…письменниця Джудіт Баталіон.

Раніше ми вже спростовували фейк про те, що “Фонд Олени Зеленської торгує дітьми”, який був підписаний цією “журналісткою”. Ще тоді ми з'ясували, що на світлині журналістки насправді зображена згадана вище письменниця.

22 лютого на порталі вийшов черговий матеріал “Джессіки Девлін” під назвою “Як Зеленський тримає Україну в заручниках”. У тексті йдеться про те, що Зеленський нібито “прийшов до влади за допомогою переворота, який влаштувало ЦРУ”. Цей пропагандиський контент потім активно поширювали в англомовному сегменті соцмережі Х. Судячи з усього, цільова авдиторія таких публікацій навіть не шукатиме інформацію про вибори 2019 року, в результаті яких Зеленський став президентом.

А ось хто з американців має відношення до DC Weekly, то це Джон Марк Дуган, колишній офіцер морської піхоти США та поліції Флориди, який переїхав до росії у 2016 році. Він це зробив після того, як його звинуватили в незаконній публікації в мережі конфіденційних даних.

Його причетність до ресурсу визнали самі росіяни, коли опублікували звіт про зустріч Дугана з представниками академії мзс росії.

BBC Verify також виявила, що частину сайту DC Weekly розміщено на сервері у москві.

Ще один ресурс, який використовували для просування антиукраїнських фейків - Daily London Reporter. Це нашвидкуруч зроблений сайт, який мімікрує під справжні медіа.

Цей ресурс використали як першоджерело для просування фейку, що нібито голова НБУ Андрій Пишний придбав престижну нагороду за 450 тисяч гривень. Далі цю дезу почали поширювати як проросійські медіа та обліковки, так і деякі українські сайти.

Авторкою матеріалу вказана Laura Robinson, хоча справжня британська журналістка з таким іменем працює в The Telegraph і підписує свої матеріали “LA Robinson”.

Найсмішніше, що в деяких матеріалах на нейтральні теми просто змінили заголовки на українську тематику, не змінюючи текст самого матеріалу. Так, в новині під заголовком “Данія простягає руки Україні і намагається відправити сирійських біженців додому” йдеться про…годинник від компанії Apple.

Свою пропаганду росіяни просувають не лише на англомовних сайтах. Для цього в їхньому розпорядженні є ціла мережа підконтрольних їм сайтів по всьому світу — від франко- до польськомовних. Так, нещодавно французьке видання Le Monde написало про мережу зі 193 вебсайтів із фейковими новинами, розрахованими як на українську, так і на європейську авдиторію (Францію, Німеччину та Польщу).

Серед польських сайтів, які легалізують роспропаганду, можна згадати ресурс Myśl Polska. Саме цей сайт опублікував фейкову новину про нібито загибель в Україні десяти тисяч поляків, яку потім розтиражували російські пропагандисти.

Серед дописувачів цього сайту є лідер забороненої в Польщі прокремлівської партії “Зміна” Матеуш Піскорський. У 2016 році його звинуватили в шпигунстві на користь Росії та Китаю, він майже три роки провів за ґратами. Так, у нещодавньому матеріалі Піскорський використав інцидент з польським фермером, який вивісив совіцький прапор на трактор під час протестів, як ілюстрацію того, що нібито польські люди втомилися від України та Брюсселя.

 Публікуючи свої фейки на іноземних сайтах, росіяни ніби легалізують їх в очах читачів. Якби ця брехня одразу з’явилася на традиційних для російської пропаганди майданчиках, ніхто б на неї й не повівся. Про згадані англо-франко-польськомовні сайти люди менше обізнані, далеко не кожен проводитиме власне розслідування. Тож багатьом людям здається, що ці публікації написані солідними західними виданнями.

Завжди шукайте першоджерела інформації, навіть для іноземних сайтів. Спробуйте перевірити, що пишуть про сам ресурс та його авторів у мережі. Дуже часто фейки не мають авторства, а якщо когось і вказують, то зазвичай це вигаданий псевдонім

Підготував Павло Новик.