Скандал навколо “grooming bands”, британська політика та до чого тут Ілон Маск

Ці “grooming bands”, переважно пакистанського походження, діяли у 2000-х і 2010-х роках в кількох британських містах. Скандал знову опинився в центрі уваги після того, як американський мільярдер Ілон Маск, близький до новообраного президента США Дональда Трампа, звинуватив британського прем’єра Кіра Стармера та лідера Лейбористської партії, що той буцімто не притягнув ці банди до відповідальности під час роботи на посаді головного прокурора.

Відгомін цього дійшов навіть до України. Наші читачі надіслали нам на перевірку статтю із сумнівного порталу з клікбейтним заголовком: “У Британії мігранти з Пакистану влаштували “гареми” з дівчатами-підлітками, яких споювали алкоголем і піддавали насильству”.

Ця маніпулятивна публікація базується на давнішніх подіях, а сам портал має сумнівну репутацію. Наприклад, він входив до низки сайтів, які досліджували “Texty” ще в 2018 році. Той аналіз показав, що такі сайти маніпулюють інформацією: часто передруковують матеріали з авторитетних джерел, додають крикливі заголовки, зміщують акценти або викривлюють зміст, щоб зробити його більш клікабельним.

Попри серйозність обговорюваних подій, виникає запитання: що спричинило такий раптовий інтерес Ілона Маска до теми двадцятирічної давнини? Останні його дописи свідчать, що він активно втручається в політичні процеси Європи, підтримуючи ультраправі рухи, та навіть висловлюється про тамтешні вибори. Але про все по черзі.

Про що скандал?

Скандал із “grooming bands” набув розголосу в 2012 році завдяки розслідуванню газети The Times, яка висвітлила злочини, що роками залишалися непоміченими у місті Ротергем. Потім, у 2014 році, був оприлюднений детальний звіт, який виявив, що щонайменше 1400 неповнолітніх дівчат стали жертвами сексуальної експлуатації в Ротергемі з 1997 по 2013 рік.

Цей звіт викликав шок у британському суспільстві, став головною темою для ЗМІ та призвів до серйозних дебатів у парламенті. Випадки із “grooming bands” були виявлені й в інших містах, таких як Олдгем, Оксфорд, Рочдейл і Телфорд. Виявлені злочини підкреслили численні недоліки роботи правоохоронців і соціальних служб, які не реагували належним чином на свідчення потерпілих неповнолітніх дівчат або навіть звинувачували їх у тому, що сталося. Це стало приводом для суспільних і політичних дискусій про необхідність реформ, зокрема у системі захисту дітей.

Чи було замовчування?

Ілон Маск у своїх дописах маніпулює відомою в Британії темою про сексуальну експлуатацію неповнолітніх, подаючи її так, ніби він першим звернув на неї увагу. Насправді цей скандал широко обговорювали в країні, він спровокував дискусії щодо імміграції та насильства.

Серія дописів мільярдера базуються на сумнівних джерелах, а алгоритми його соцмережі “X” лише посилюють вплив таких матеріалів. Маск акцентує на етнічному походженні злочинців і жертв, що підігріває антиміграційні настрої. Такий підхід сприяє розпалюванню расистських і конспірологічних меседжів, оскільки він сам активно репостить користувачів X, які дотримуються таких поглядів.

Як заяви Ілона Маска впливають на політичну ситуацію в Британії?

Улітку у Великій Британії вуличні протести, спричинені вбивством трьох дітей у танцювальному клубі Саутпорту, переросли в масові антимігрантські заворушення та акти вандалізму. Ці події оголили дві ключові проблеми британського суспільства: нелегальну міграцію та поширення дезінформації. Потік мігрантів, що постійно зростає, викликає невдоволення суспільства, сприяючи популярности праворадикальних угруповань, які закликають до рішучих дій проти іммігрантів.

Особливу увагу в цій історії отримала соціальна мережа Х (колишній Твіттер), що після придбання Ілоном Маском все частіше стає інструментом для просування дезінформації. Сам власник платформи активно втручався в ситуацію, робив провокативні заяви.

Так, під час літніх заворушень прем’єр Кір Стармер попередив великі соціальні медіакомпанії про те, що підбурювання до насильницьких заворушень є злочином. У відповідь Маск звинуватив британський уряд у порушенні свободи слова та навіть заявив про "неминучу громадянську війну" в Британії.

Остання хвиля нападок Ілона Маска спрямована безпосередньо на Кіра Стармера та Лейбористську партію, зокрема на міністерку охорони здоров’я Джесс Філліпс. У жовтні вона відмовила міській раді Олдгема ініціювати нове національне розслідування про експлуатацію дітей. Мотивувала це тим, що попередні перевірки та слідства вже проведено. Вона також рекомендувала їм провести розслідування на місцевому рівні. Це стало приводом для звинувачень із боку правих медій у “приховуванні правди”.

Маск назвав Філліпс "апологеткою геноциду зґвалтувань" та "відьмою", а Кіра Стармера звинуватив у "причетності до масових зґвалтувань в обмін на голоси" під час його роботи генеральним прокурором у 2008–2013 роках. Стармер відкинув звинувачення, назвав їх "брехнею", а Філліпс засудила коментарі Маска, звинуватила його у створенні загрози її життю.

Але на цьому Маск не зупинився. У своєму обліковому записі він провів опитування про "визволення Британії" і закликав до нових виборів, заявив, що лише партія Reform UK може “врятувати країну”. Дійшло навіть до того, що після провокаційних заяв Маска високопоставлені політики трьох найбільших партій Великої Британії закликали Трампа переглянути стосунки з ним.

Кого просуває Маск?

Партія Reform UK, яку підтримує Маск, – це права популістська партія, створена як альтернатива Консервативній і Лейбористським партіям. Її політична програма зосереджена на скороченні витрат бюджету, імміграції, зменшенні повноважень уряду тощо. Відносини Маска з лідером партії Reform UK Найджелом Фараджем стали напруженими (бо бізнесмен заявив, що партії “потрібен новий лідер”), але Маск продовжує підтримувати політику партії, досліджуючи потенційних нових очільників.

Хоча політика Reform UK стосовно України не є відверто проросійською, найгучніші заяви робив її почесний президент Фарадж. В інтерв’ю він розповідав, що напасти на Україну путіна змусило розширення НАТО, а також, що Київ повинен почати "мирні переговори" з росією, бо постачання Збройним Силам України зброї лише затягує "глухий кут", а сама ідея перемоги України – "курям на сміх". Маск також підтримує такі ідеї.

Коли голова Reform UK, Річард Тайс, привіз пікапи для ЗСУ, його дії розкритикували прихильники партії, стверджуючи, що він надає пріоритет іншим країнам перед Великою Британією, і в такий спосіб підіграє чинному уряду, який вже витратив мільярди на допомогу Україні.

А що з іншими країнами?

Випадок із Великою Британією не поодинокий. Останнім часом Ілон Маск часто використовує X для провокаційних заяв щодо інших країн. Так, він відкрито підтримує ультраправу партію “Альтернатива для Німеччини” (АдН), одночасно критикуючи німецьких лідерів, зокрема канцлера Олафа Шольца та президента Франка-Вальтера Штайнмаєра. Він навіть опублікував шпальту в німецькій газеті, де назвав АдН єдиною силою, здатною розв'язати проблеми країни. Ця позиція викликала особливу критику, оскільки в Німеччині готуються до дострокових виборів, призначених на 23 лютого 2025 року, тому медійна підтримка Маска може вплинути на результати.

АдН давно звинувачують у тісних зв'язках із росією і поширенні її пропагандистських наративів. Німецьке видання Correctiv опублікувало велике дослідження, в якому узагальнило виявлене ним ідеологічне зближення АдН із кремлем.

Тезу про те, що мільярдер намагається втрутитись у майбутні вибори, підтримали й президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гара Стьоре. Зокрема Макрон сказав, що “Десять років тому хто міг собі це уявити, якби нам сказали, що власник однієї з найбільших соціальних мереж у світі підтримає новий міжнародний реакційний рух і безпосередньо втрутиться у вибори, серед іншого в Німеччині».

Замість відповіді Маск запланував інтерв'ю в прямому етері на платформі Х з Алісою Вайдель, кандидаткою у канцлери від ультраправої партії АдН. Європейська Комісія оголосила, що цей захід буде під пильним наглядом групи зі 150 експертів. Їхній аналіз зосередиться не на змісті розмови, а на алгоритмах платформи X, які можуть впливати на охоплення контенту, просуваючи АдН. Зібрані дані можуть посилити справу ЄС проти компанії X, яка вже звинувачують у порушенні закону про цифрові послуги.

Ну й одним із останніх, кого словесно атакував Маск, став прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Шостого січня, на тлі політичної кризи, Трюдо заявив про відставку з посади очільника Ліберальної партії. Він планує скласти повноваження прем'єра після обрання наступника. У цей час Трамп зробив кілька дописів, натякаючи на "приєднання Канади до США". Трюдо відкинув таку ідею, зазначивши, що це неможливо. У відповідь Маск назвав Трюдо “дівчинкою” і заявив, що його думка вже не має значення, адже він більше не є керівником країни.

Навіщо це Маску?

Причин, чому Ілон Маск активно втручається у політичні дискусії, ймовірно, кілька. По-перше, це може бути спроба підтримати партії, які через спільні погляди надалі сприятимуть його бізнес-інтересам. По-друге, Маск, імовірно, готується до змін у світовій політиці, зокрема до повернення адміністрації Дональда Трампа, шукаючи нових союзників і атакуючи опонентів. Його комунікаційна стратегія, подібна до стилю Трампа — провокаційні висловлювання та нехтування дипломатією. Залишається лише питання про те, чи діє він самостійно, чи за вказівками Трампа.

Але цікаво, що вся остання риторика Маска багато в чому збігається з риторикою російських пропагандистів, зокрема ідеолога кремля Олександра Дугіна, що просуває антизахідні ідеї. Так, упродовж останнього тижня той написав низку дописів у соцмережі Х, де закликав до розвалу ЄС, зміни політичного ландшафту в Європі, підтримки ультраправих сил, таких як АдН, та заміни ліберальних лідерів, таких як Макрон і Трюдо.

Серед іншого, він оприлюднив такий план: “Перші кроки: Німеччина – АдН – терміново до влади. Великобританія – Стармер геть, Фараж заходить. Мелоні – нехай залишиться (її ідейні джерела сумісні з Right Woke). Макрон геть, Ле Пен заходить. Всі решта неважливо. Це легко зробити. Просто натякніть їм – час піти”.

Як щодо України?

Уся ця ситуація безпосередньо стосується й нашої країни, адже діяльність Ілона Маска через платформу Х має глобальні наслідки. Маск підтримує ультраправі популістські партії, що часто виступають проти допомоги нашій державі. Якщо ці сили прийдуть до влади в ключових країнах-союзниках України, це може суттєво послабити військову та гуманітарну підтримку. Такий сценарій вигідний росії, яка прагне ізоляції України на міжнародній арені