Ціна за літр чи кілограм: як новий законопроєкт може змінити цінники в супермаркетах

Куди поділися «чесні» літри та кілограми?

Продукту стало менше, а платимо стільки ж. Звичні для багатьох людей літрові пляшки молока чи кілограм рису замінили 870 мілілітрів та 900 грамів. І це не межа — зменшення триває часто при тій самій ціні. Це явище бачимо не лише в Україні – його помічають споживачі по всьому світу.Маємо справу з так званою шринкфляцією (від англ. «shrink» — скорочуватися). Це стратегія, коли виробник зменшує кількість об'єму або ваги товару в упаковці при збереженні ціни. Таким чином він намагається зберегти прибутки та утримати клієнтів, які, як припускається, болючіше реагували б на збільшення ціни, ніж на зміни в пакуванні.

Шринкфляція проявляється під час інфляції або інших економічних потрясінь, які негативно впливають на бізнес. Близький для українців приклад – війна. Вона принесла в країну руйнацію підприємств, здорожчання енергоносіїв, сировини, транспортування, виробництва, робочої сили й тому подібне.

У таких ситуаціях виробники мають декілька варіантів дій: підняти ціну товару, змінити інгредієнти на дешевші або зробити меншу упаковку. Перші два досить ризиковані. Для виробника найкраще обрати безпечніший третій.

Що робити покупцям, щоб не отримати "кота в мішку" і краще контролювати власний бюджет?

• Уважно читайте етикетки на товарах. На них, зазвичай, вказана вся достовірна інформація про товар, яку вимагає законодавство.
• Порівнюйте вартість аналогічних товарів, вираховуючи ціну за одиницю товару. Наприклад, якщо пачка зі 100 серветок коштує 40 гривень, то ціна однієї серветки буде 40 копійок. Якщо ж ми знаходимо пачку серветок зі 110 штуками за ті ж самі 40 грн, то одна серветка коштує 36 копійок. Так само можна порахувати об’єми і кілограми. У багатьох європейських країнах є практика, коли біля цінника пишуть ціну за кілограм. Це допомагає покупцеві легше порахувати вартість.
• Замасковане "здорожчання" може проявлятися не лише у зменшенні кількости товару. Потрібно також звертати увагу на якість, дизайн та форму тари.

Декілька прикладів:

• виробники можуть використовувати дешевший матеріал для пакування;
• змінити увігнуте дно в металевих, пластикових чи скляних банках. Чим воно більше, тим менше продукту;
• використовувати новий дизайн пакування з текстом на кшталт "Новий смак", щоб привернути увагу до зміненого продукту;
• використовувати вужчий і вищий контейнер задля маскування зменшення об’єму.

У 2023 році провели дослідження продуктів, які зменшилися в розмірах, але не в ціні. Дослідники стверджують, що середній відсоток зменшення розмірів харчових продуктів у США становив 11.84%.

Також автори наводять уявні приклади, щоб продемонструвати абсурдність того, як виглядали б втрати, якби зменшення в 12% застосовувалося не лише в харчових сферах. Наприклад, 65 дюймовий телевізор виявився б на домашній стіні 58-ми дюймовим, а 8-кілометрова поїздка на таксі завершилася б майже за 1 кілометр до місця призначення.

У вересні цього року стало відомо, що французька мережа супермаркетів Carrefour почала інформувати своїх клієнтів про випадки шринкфляції. Вони клеять наклейки на продукти харчування, повідомляючи, що пляшки стали меншими, а вміст упаковки – легшим.

Carrefour виявив 26 продуктів, упаковки яких стали меншими, але без відповідного зниження цін. Під роздачу потрапили компанії Nestle (дитяча суміш Guigoz зменшилася з 900 грамів до 830) і PepsiCo (кількість холодного чаю Lipton зі смаком персика без цукру зменшилася з 1.5 літрів до 1.25).

У Carrefour заявили, що таким чином створюється тиск на фірми, аби ті переглянули свою цінову політику. Але, попри ніби то хороші наміри Carrefour, супермаркет піддався критиці з боку організації з захисту прав споживачів «60 мільйонів споживачів» (60 Millions de Consommateurs). Представники організації стверджують, що Carrefour таким методом намагається втертися в довіру до споживачів.

Знавці стверджують, що після появи нових розмірів на полицях, вони, зазвичай, такими й залишаються. Втім, якщо економічні проблеми зникають, виробники могли б збільшити кількість товару. Але, оскільки люди не завжди помічають зменшення кількости продукції, так само вони можуть не помітити й збільшення. Через це компанії вдаються до інших маркетингових трюків — вони випускають «новий» продукт із новою назвою і яскравими написами «+ 20%» чи «ВИГІДНО».

Споживачам явище шринкфляції зазвичай не подобається. Погодьтеся, не дуже приємно отримувати за ту саму ціну не 100 грамів шоколаду, а 85. Хай там як, мабуть, це менше зло, ніж якби у відповідь на економічні виклики виробники зменшували якість товару. Хоча ця маніпуляція виробників усе одно здається підступною