Вплив російської музики на українців
Українці почали значно менше слухати російських виконавців з початком повномасштабного вторгнення. Але все ж таки продовжують виводити їх у тренди Youtube, Shazam, Spotify, Apple music, і відповідно допомагати музикантам з країни-агресора заробляти додаткові гроші.
Пісень українських виконавців стало набагато більше, але російська музика в українському просторі повністю не зникла.
Чому це погано:
По-перше, прослуховування на Youtube, Spotify, Apple music - це додатковий дохід російських виконавців, які сплачують податки в росії, які потім ідуть на війну проти України. Про те, як росіяни заробляють на ютубі під час війни і як українці своїми переглядами допомагають їм у цьому — ми публікували раніше https://bit.ly/47isE6cПо-друге, поширення російськомовного контенту, навіть, якщо без монетизації, наприклад, у роликах для Тік-Ток - це популяризація культури країни-агресора. І це стосується не лише російських музикантів, а й виконавців з України, які працюють у росії та знову ж таки сплачують податки до країни-агресора.
Яскравий приклад, співачка Анна Дзюба, колишня учасниця дуету Artik&Asti.
Співачка не засудила вторгнення росіян в Україну, ба більше — продовжила працювати на росії та отримувати там нагороди. Вже після повномасштабного вторгнення вона записала спільний трек із російським артистом філіпом кіркоровим, який публічно підтримує путінський режим.
Наразі пісні співачки знаходяться в музичних трендах в українському сегменті Youtube та Топ-100 Apple Music Ukraine
Серед російських виконавців, чиї пісні потрапили до рейтингу застосунку для розпізнавання пісень Shazam в Україні є Міягі та Ендшпіль, які виступали у анексованому Криму, а також ще кілька реперів як з росії, так і з Казахстану, які співають російською мовою.
Але в топ-200 українського рейтингу Shazam навіть знайшлося місце для пісні Татьяни Буланової, яка не лише підтримала війну росії проти Україні, але й їздила з підтримкою в госпіталі до окупантів.
Щобільше, в українському рейтинзі також можна зустріти композиції Дєніса Майданава, який виступав навіть в окупованому Донецьку. Це означає, що його пісню не лише слухали вдома, а й на загал.
Співробітниці Інституту соціальної та політичної психології України радять обговорювати з дітьми російську музику, щоб нівелювати її прослуховування https://bit.ly/43V4xYx:
Кожне покоління має свої улюблені пісні, тому можна обмінюватися думками про свої музичні уподобання, заохочувати гумор і самоіронію в розмові про музику, яку ми слухаємо; Не варто нав'язувати, що кому слухати, або забороняти прослуховувати щось конкретне (від себе додамо, що ця порада, на нашу думку, радше стосується приватного простору, який не порушує спокій інших людей). Але варто ініціювати роздуми – розбиратися, що саме приваблює в певній пісні, який стан вона викликає, у чому цінність цього стану, як часто виникає в ньому потреба, чи можна цю потребу задовольнити чимось іншим; Головне завдання – розвинути в дітей бажання розібратися, чому вони слухають ту чи іншу музику. Наприклад, часом діти та дорослі використовують фонове прослуховування музики, щоб її ритмом підтримати активацію свого стану.
Здається, що це допомагає зробити якесь завдання швидше та ефективніше. Тож варто проговорити, чому саме таку пісню обрали для цього стану, а не іншу, запропонувати альтернативи;
До дітей різного віку має бути різний підхід. Молодшим школярам можна пояснити, що ворог купує ракети за кошти, виручені від прослуховування російської музики. З підлітками можна обговорити елементи ворожої пропаганди 
