Як розпізнати згенеровані штучним інтелектом картинки

Усі бачили неоковирну творчість штучного інтелекту, яка заполонила соцмережі: іменинники-військовослужбовці, молодята у мілітарі, матері й діти на тлі розбомблених міст. Одні кажуть, що легкий доступ до нейромереж відкрив нові шляхи для самовираження та розваг, інші застерігають про ризики поширення дезінформації.

Ті, хто грає на людських емоціях із корисливою метою, як правило, мають на це більші фінанси та доступ до останніх моделей штучного інтелекту. Як правило, це політтехнологи, шахраї, маркетологи. Хоч їхні картинки й виглядають, на перший погляд, якісними та правдоподібними, але і в них можна розгледіти артефакти (дефекти, відхилення), що свідчать про підробку.

Сьогодні поговоримо про те, на що слід звертати увагу, щоб розгледіти ознаки згенерованих зображень.

Аномалії світла

Освітлення — це те, в чому ШІ часто помиляється. Роздивляйтеся, як падають промені сонця та тіні від об’єктів на картинці. Часто вони мають неправильну форму та не відповідають своїм об’єктам, вони можуть бути спрямовані в хибних напрямках. Наприклад, на зображенні кімнати з двома вікнами, ШІ може малювати тіні так, ніби в кожне вікно світить окреме сонце. Ви можете навіть порахувати тіні, адже буде дивно, якщо у сонячний день якісь люди чи дерева їх відкидають, а якісь ні. Схожа ситуація і з віддзеркаленнями — штучний інтелект може спотворити контури або намалювати відображення, яке не узгоджується із розташуванням віддзеркаленого об'єкта.

Дрібні деталі

Тексти, логотипи, принти на одязі, шнурівки, прикраси, ґудзики, розетки, окуляри, ручки дверей, фрукти на столі, шеврони, годинники, олівці тощо. Усе перелічене ШІ часто-густо спотворює. Особливо якщо малює в малих розмірах. Нейромережі хоч і навчені на великих масивах даних нашого світу, але вони не “розуміють” логіки його законів фізики. Різної форми ґудзики на сорочці? Скрипка з переплетеними струнами? Різного розміру або форми скельця в окулярах? Для ШІ це звична справа, але в реальному світі таке можна зустріти вкрай рідко. Звертайте увагу на те, чи будуть функціонувати зображені об’єкти: на книгах текст має бути читабельним, а не розмитим, сходи мають бути однакової висоти, колеса автівки не можуть бути різного діаметра і т. ін.

Повторювані елементи

ШІ може повторювати певні елементи зображення, створюючи відчуття “вирізано-вставлено”. Звертайте увагу на поверхню столів або стін, інколи ШІ дублює цеглу, структуру дороги чи навіть просто якісь побутові предмети. Грубо кажучи, якщо в реальному світі дефекти зазвичай унікальні — подряпина на столі, надколота цеглина, то у світі нейромереж навіть такі особливости можуть дублюватися.

Мутації

Либонь, ви про це слабке місце штучного інтелекту неодноразово чули — він погано малює пальці, очі, волосся, вуха та зуби. Заради справедливости скажемо, що останнім часом картинки стають усе кращими, однак досі зустрічаються зображення людей зі злитими або зайвими пальцями, спотвореними нігтями, неправдоподібними пропорціями кінцівок, хвилястим або неправильно форми зіницями. Особливо звертайте увагу на волосся, інколи воно може проходити крізь одяг та мати надмірний блиск. Ним може гратися вітер навіть у приміщенні. ШІ не завжди “знає”, яка має бути кількість та форма зубів, їхнє анатомічне розташування.

Стиль зображення

Оцініть зображення за його загальним стилем. Користувачі штучного інтелекту нерідко бажають отримати картинку в кінематографічному, мультиплікаційному чи глянцевому стилі. Ефект кремової, чи воскової шкіри особливо часто можна зустріти на згенерованих картинках. Але тут слід бути пильними, бо різні стилі фотографії можна отримати й без штучного інтелекту. Як-не-як, а професійні фотографи та налаштування камери можуть допомогти створити дійсно вражаючі, казкові світлини. Звертайте увагу на великі об’єкти та намагайтесь оцінити, чи мають вони відповідний стиль промальовки. Інколи ШІ створює дерева мультяшними, будівлі кінематографічними, а небо ніби з картини. Або ж намішує в одному зображенні багацько інших стилів.

Культура, історія, географія

Намагайтесь оцінити правдоподібність побаченого на зображенні. Запитайте себе, чи вписується воно у свої часові, культурні, географічні, рамки. Білі ведмеді гуляють в центрі Києва? Володимир Зеленський робить селфі з Альбертом Айнштайном? Краєвид Житомира захаращений пагодами та мінаретами? Дональд Трамп грає у футбол в українському військовому однострої? Подумайте, яка ймовірність цього. Особливо щодо останнього — в український інфопростір частенько потрапляють зображення з військовими, які гейби знаходяться в тих місцях, у яких не мали б бути.

Малює краще те, що знає та не розуміє метафор

Врахуйте, що ШІ краще вчиться на великих кількостях даних. Очевидно, що фотографій якоїсь знаменитости в мережі значно більше, ніж водія трамвая Петра. Відповідно ШІ значно якісніше й правдоподібніше згенерує зображення Бреда Пітта чи Анджеліни Джолі, ніж маловідомої людини.

Також ШІ досі важко дається розуміння метафор. Річ у тім, що він навчався на великих обсягах даних, які трактував буквально. Метафори ж вимагають більш глибокого розуміння контексту, культурних аспектів та абстрактного мислення. Враховуйте це. Інколи такі хиби можна виявити в дрібних деталях.

Висновок

Як бачимо, створені штучним інтелектом картинки можуть мати багато артефактів та неправдоподібностей. Не намагайтеся робити висновки за чимось одним (нині навіть кандидати в президенти можуть торгувати в Макдональдсі та одягати форму працівника сміттєвозу). Спробуйте прискіпливо роздивитися картинку з усіх можливих аспектів. Знайдені свідчення зберіть докупи та проаналізуйте. Чим більше ви знайдете дефектів, тим точнішим буде ваш висновок.

Поцікавтеся і про метадані зображення, пошукайте його в інтернеті. Вам може поталанити й ви натрапите на першоджерело, в якому вже сказано, що зображення створене нейромережами або справжнім фотографом. Також ви могли чути про сайти, які аналізують зображення та допомагають з’ясувати, чи не було воно створене штучним інтелектом. Але будьте з ними обережними, на жаль, такі сайти частенько роблять хибні висновки