Як в цілях пропаганди використовують фейкові українські слова

Пам’ятаєте фейкові слова: спалахуйка (запальничка), міжповерховий дротохід (ліфт), передринькувач (важіль передач), пісюнковий злодій (ґвалтівник), бачик (телевізор), гумовий нацюцюрник (презерватив), штрикалка (медсестра), піхвознавство (гінекологія), розчепірка (парасолька)?

Їх немає в жодному офіційному словнику. Це народна творчість заради сміху. Найчастіше такі фейкові слова можна зустріти в україноненависницьких дописах, де їх цілком серйозно видають за приклад української мови. Мовляв, подивіться, яка вона смішна й недолуга. Докладно ми про це розповідали раніше.

Нещодавно користувачка фейсбук Тетяна Лупова побачила в тік-тоці жваве обговорення теми, як буде українською мовою російське слово "потєряйся". Відповідно вона все це зібрала докупи й опублікувала в себе на сторінці.

“Варіанти різні, збережу на пам'ять. Серцем чую — знадобиться). Попередження для чутливих:

"Посідайте на диван, я буду співати

Хто не любить матюків — вийдіть нафіг з хати)" — написала пані Тетяна.

І далі навела 25 варіянтів нібито українських виразів із таким значенням. Її допис поширили понад 600 людей, вподобало майже стільки ж.

Але справжньої популярности тема набула після того, як її допис поширив український підприємець, публіцист, викладач і громадський діяч Валерій Пекар.

“Жива українська мова не для цнотливих (не пишу 18+, бо вуличне враження, що школярі нині матюкаються більше за старих).” — написав він у супровідному тексті.

Його допис уподобало ще 3,3 тисячі користувачів, поширили понад 300.

Ну а далі ця тема просочилася й в медіа. Наприклад, про це написало українське видання Telegraf:

“В українській мові існує багато відповідників популярним російським словам та висловами. Так, солов'їною сказати "потєряйся" можна з десятьма різними способами.

"Телеграф" зібрав найкрасномовніші вислови за допомогою, яких культурно та гарно можна натякнути людині, що її не хочуть тут бачити або їй вже час”, — йдеться в публікації.

І далі наводять той самий перелік з 25 виразів.

Але це калька з російської! Принаймні частина слів. А ті, які українські — не коректно наводити, як відповідник російського "потєряйся".

Наприклад, фразеологізм, який вони видають за український “Крути ноги — роби вітер”, насправді перекладений з російської мови. Щоб переконатися в цьому, загугліть “Крути ноги – делай ветер” і ви знайдете чимало його згадок. Натомість якщо шукати українською, то нічого не буде.

Аналогічна ситуація й з виразом “Щічки дуєм і п@здуєм”. Ми переклали його на російську й отримали "щечки дуем и п@здуем". Дослівно знаходимо у користувачки мережі Threads ispolzuy molodost у дописі ще за дев’яте вересня 2023 року. Натомість українською — лише в пародійних публікаціях нібито наших аналогів “потєряйся”.

Натомість фразеологізм Чухай ногу об дорогу, схоже, українського походження.

По-перше, в українському сегменті інтернету його частіше згадують. При чому, як українською, так і російською мовами. В російській відповідно: “чеши ногу об дорогу” (є різні варіянти).

По-друге, в неофіційному словнику українського сленгу “SlangZone” пишуть: “Дехто стверджує, що фразеологізм має московитське коріння, але це не має жодної логіки, цей вислів виник над Дніпром”.

Далі коротко пробіжімося по решті слів (висновки на підставі гугл-запитів)

“На раз зібрався, на два - з'їбався”

Поодинокі згадки українською мовою, більшість — в пародійних дописах. В російському сегменті фраза “На раз собрался На два съ@бался" зустрічається масово. Схоже, що українська — переклад.

“Черевик на патик — і на вихід”

Ніде немає як українською, так і російською. Фантазія

“Хто із торбой, хто з мішком — всі пиздуєте пішком”

Ніде немає як українською, так і російською. Фантазія

“Топай з пляжу без панамки”

Нема українською. Російською варіанти: Н@хуй с пляжа без панамки!, н@хуй с пляжа без панамы”.

“Вишманделюйся”

Нуль текстових згадувань українською і російською, окрім посту Тетяни Лупової. Схоже на чиюсь фантазію. Не зрозуміло навіть від якого слова може походити.

“Шапку знайшов і нахуй пішов”

Українською зустрічається 2-3 рази. “Шапку нашел,н@хуй пошел – російською зустрічається масово. На російських сайтах можна знайти щонайменше з 2008 року.

“Забіжи у кукурудзу та накрийся лопухом”

Нема українською. Російською теж нема. Принаймні текстово. Ймовірно фантазія.

“Вйо, бо дощ”

Українське. Є згадка на порталі української мови та культури.

“Піну сдуй і пиздуй”

Нема українською. Російською ймовірно походить від анекдоту.

“Там ваша шляпа, а отам - наші двері”

Нема українською. Російською теж нема. Фантазія

“Шапка — двері — калідор”

Українське — це зрозуміло з самого діялектизму “калідор», поширеного в Україні.

І так далі…

Кожна мова – це окремий світ, зі своїми унікальними особливостями, історією та культурою. Тому прямий переклад з однієї мови на іншу не завжди можливий і доцільний.

Кожна культура має свої унікальні поняття, звичаї та асоціації, які відбиваються в мові. Слово, яке в одній культурі має певне значення, в іншій може мати зовсім інше або його взагалі не існує. І не тому, що інша мова бідніша, а просто історично в носіїв не було в ньому потреби (або інші причини).

Як влучно зазначає українська журналістка Тетяна Трощинська, масовий репост перекладу українською фразочки "потеряйся" означає, що частина цілком притомних громадян досі живе в культурній нормі якогось Вихіно-Жулєбіно і Саранска.

“Кому ви це плануєте казати? З ким ви так спілкуєтесь?” — питає вона