Яку реальність малюють “медії” на окупованих територіях

Нещодавно стало відомо ще про нове онлайн-медіа на тимчасово окупованих територіях. Його власне так і назвали “Новоє.Медіа”. За словами кремлівських пропагандистів, цей онлайн-ресурс повинен стати “голосом Донбасу і Новоросії”, а також допомогти мешканцям окупованих регіонів “інтегруватися” в новий простір “великої багатонаціональної країни”.

Колектив цього “медіа” включатиме 40 осіб, 25 з яких хочуть набрати безпосередньо з мешканців окупованих територій.

Концепцію “медіа” можна зрозуміти з постаті головної редакторки. На цю посаду обрали медіатехнологиню Ларису Ржондовську, яка веде канал у телеграмі на понад 100 тисяч підписників, де висміює українців і поширює кремлівські меседжі.

Нині «Новоє.Медіа» вже працює, рубрики на сайті поділено на чотири тимчасово окуповані регіони. Новини подають у стилі совіцького агітпрому: дороги будуються, будівлі відновлюються, гуманітарка та вода підвозиться, діти разом із батьками оздоровлюються. І усе це, звісно, “під патронатом урядових структур”.

Загалом, за даними Інституту масової інформації, лише на медіасферу Херсонської області росіяни планують витратити у 2024 році суму еквівалентну 5,7 мільйона доларів. Як бачимо, росіяни залучають чималі кошти для розвитку пропагандистських медіа. Гроші підуть на формування інформаційної “картинки”, за допомогою якої на захоплених територіях створюють нову реальність.

Як це відбувається

Перше, що роблять росіяни – це створюють інформаційну блокаду новинам з України: вимикають українське телебачення та захоплюють редакції місцевих медіа. Потім під їхнім брендом друкують пропагандистські видання. Так, були захоплені редакції газет “Маяк” у Бериславі, “Чорноморець” у Скадовську, “Наддніпрянська правда” у Херсоні тощо. У Новій Каховці захоплені місцеві друкарні.

Для поширення пропаганди у Маріуполі та Мелітополі окупанти використовують авторитет місцевих видань “Приазовський робочий” та “Мелітопольські відомості”. У березні 2022 року росіяни розграбували обладнання на філії “Суспільного” і влаштували там одну зі своїх штаб-квартир.

До всього окупанти влаштовують терор проти місцевих журналістів, які не стали їхніми ручними пропагандистами. Так, у квітні 2024-го через телеграм-канал “Новий Мелітополь. Запорізька область” окупанти вимагали від адміністраторів українського видання “РІА Мелітополь” здатися в полон, закликаючи “вийти на площу Перемоги” у “звільненому Мелітополі”.

Також відомо, що журналістка цього видання Анастасія Глуховська разом з адміністратором телеграм-каналу Георгієм Левченком перебуває в російському полоні вже восьмий місяць. У травні 2023 року, також у Мелітополі, окупанти викрали журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром, обоє є пенсіонерами. Їхнє місцеперебування наразі залишається невідомим.

Серед російських пропагандистських агіток показовим є приклад Ізюма. Основним виданням цього міста була україномовна газета “Обрії Ізюмщини”. Коли окупанти захопили місто, вони розграбували її щойно відремонтовану редакцію. Журналісти мусили виїхати з міста і підтримували сайт з евакуації. А пропагандисти випускали в їхній редакції друкований “Изюмский телеграфЪ”. Звісно, російською мовою.

Нині випуск «Обріїв» поновлено, а «головній редакторці» пропагандистської листівки заочно повідомлено про підозру у державній зраді за те, що вона добровільно пішла на співпрацю з росіянами й увійшла до лав місцевої окупаційної адміністрації.

Таким чином, створення "Нового.Медіа" свідчить про те скільки зусиль і коштів росія вкладає в зміну інформаційної картини на окупованих територіях. А от з яких тем складається ця картина ми розповімо у наступному дописі на прикладі кількох друкованих газет

Підготувала Альона Міліченко.