Як розпізнати ШІ фейки: тренуємося на обличчях
Минулий допис, у якому ми просили вас вгадати, яке з облич справжнє, а яке - згенероване штучним інтелектом, спричинив жваві дискусії в коментарях. І хоча багато хто впорався із завданням, було чимало й тих, хто помилився. Справжній портрет називали згенерованим, а творічість нейромереж сприймали за роботи реальних фотографів.
Отож сьогодні розкриваємо карти. Звіряйте свої відповіді і пишіть, скільки пар ви вгадали!
1. Ліворуч — робота ШІ, про це свідчать “правильні” риси обличчя, його симетричність, ідеально пропрацьовані тіні.
Праворуч канадійська акторка Samantha Coughlan.
2. Ліворуч — портрет, згенерований ШІ. Робота зумисно виконана в гіперреалістичному стилі, що створює відчуття “ляльковости”. Глибоко пропрацьовані риси обличчя. Як і на попередньому фото — типова поза для ШІ-ілюстрацій. Але найбільша проблема в ідеальності, в житті таке рідко трапляється.
Праворуч іспанський актор Ricard Farré.
3. Ліворуч — результат старань нейромереж. Штучне походження видає кінематографічність зображення, а також деякі порушення логіки реального світу — сумочка, яка нібито висить на плечі, насправді без ручки. Розмите заднє тло полегшує задачу нейромережам, оскільки не доводиться пропрацьовувати додаткові дрібні деталі
Праворуч британська акторка та модель Millie Brady.
4. Праворуч типове зображення ШІ. Про це свідчить “мультяшність” портрета, зазвичай саме так виглядають віртуальні телеведучі, співрозмовники-native speakers для вивчення мови тощо.
Ліворуч американський актор Ryan Merriman.
5. Праворуч — ШІ. Як і на другому фото — типова для згенерованих зображень поза. Але найбільша проблема знову ж таки в його ідеальности. Деякі читачі також звернули увагу на дивну розмітку на асфальті.
Ліворуч журналіст Сергій Одаренко, редактор “По той бік новин”. Саме він, тобто я, написав той і цей тексти. Для більшої об’єктивности я пишу їх від третьої особи.
Попри те, що фотографія справжня, ми зумисно внесли в неї дві цифрові зміни, щоб заплутати вас. А саме — подвоїли верхній ґудзик та додали шостий палець. Хто дочитав попередній текст до кінця [1], той був попереджений про цей “підступ”.
Смішно, що дехто з читачів і без цих ознак був свято переконаний, що цей “шестипалий гітлер без вусиків” у жодному разі не може бути справжнім, оскільки він “цілком якийсь дивний”.
Висновок
Ваші відповіді показали, що штучний інтелект уже досяг того рівня, коли складно однозначно сказати, яке зображення справжнє, а яке згенероване. Особливо добре вдаються йому ілюстрації людей в портретних позах. Доводиться покладатися на інтуїцію, яка, свідома людської недосконалости, легко розпізнає неприродньо ідеальні риси обличчя. Проте такі ефекти трапляються і на справжніх фотографіях, коли професіонали у своїй роботі використовують софтбокси або фільтри, граються з налаштуванями камери або ретушують готове зображення у фоторедакторі.
Усі наведені вище ознаки, що фото згенероване нейромережами, варто застосовувати лише в комплексі з іншими. Тоді ймовірність того, що ваш вердикт буде правильним — суттєво зросте. Ми не претендуємо на істину в останній інстанції і завжди готові вислухати ваші зауваження та доповнення.
Далі наводимо найцікавіші, на нашу думку, коментарі під попереднім дописом:
“Усі зображення, якщо вони мені трапились десь у новинах , я б сприйняла справжніми. Бо ми читаємо новини й не придивляємось так уважно до фото, як після вашого посту”;
“Для мене всі зображення виглядають природно. Тож у випадку підозрілої інфи буду перевіряти саме інфу, зображення не зможу вивести на чисту воду…”
“От цікаво, в першу хвилину, тільки на одному фото вдалося побачити невідповідність - 6 пальців. А на інших нічого не помічала. Але з кожним новим переглядом помічаються нові деталі”;
“Чи ШІ генерує лише гарні обличчя?Чи негарні теж ?” Відповідь: поняття краси відносне, але нейромережі можуть адаптувати зображення під ваші задачі.
«Цей текст створено у співпраці з «Детектором медіа» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії та Zinc Network».
