Бути на зв'язку і домовитися про кодове слово: як уберегтися від торгівлі людьми

Жінки та діти, які змушені були через війну покинути рідні міста, особливо вразливі до ситуацій щодо торгівля людьми. Такий висновок подають у звіті Держдепартаменту США і наголошують, що йдеться про майже 90% людей, які виїхали. А це – 6,5 мільйонів українців та українок лише у країнах Європи, якщо вірити статистиці Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (станом на 13 вересня тут зафіксували понад 7 млн біженців). Крім цього, від 900 тис. до 1,6 млн українців депортували на територію росії, – про це йдеться у звіті ООН. 

Правозахисники вже фіксують випадки, коли порушення стосуються так званих гостів (hosts) – людей, які приймають у себе біженців. Актуальними залишається і трудове та сексуальне рабство.

Про що варто пам’ятати внутрішньо переміщеним людям та біженцям, пояснюємо.

«Торгівля людьми загрожує лише тим, хто виїхали за кордон»

Насправді ні. Людина, яка поїхала з рідного міста без документів та грошей і опинилася у незнайомому середовищі навіть у рідній країні, також ризикує потрапити до трудового чи сексуального рабства. За кордоном цю ситуацію, щоправда, ускладнює незнання мов та законів. Тож навіть поскаржитися чи проконсультуватися з правозахисниками чи правоохоронцями буде складно. Однак про свою безпеку варто пам’ятати навіть в Україні та дотримуватися низки правил:

«Host каже, що я повинна прибирати та готувати/доглядати за членами його родини»

Якщо людина чи родина, яка вас приймає, перекидає на вас роботу по господарству, щоб ви «віддячили за гостинність», це вже про торгівлю людьми. Правозахисні організації вже фіксують випадки, коли люди, які приймають у себе біженок з України, потім використовують їх як хатніх робітниць чи перекидають на них догляд за кимось із членів родини. Або й узагалі доходить до сексуальних домагань. 

Тобто, замість того, щоб шукати роботу, як це часто вимагають у країнах, куди виїхали українки та українці, їх використовують як безплатну робочу силу. Про такі випадки потрібно одразу ж повідомляти на гарячі лінії із протидії торгівлі людьми. Звісно, варто розуміти, що мова не йде про якісь ваші домовленості про розподіл домашніх обов’язків, оскільки ви живете в одному домі. Але якщо це все падає лише на вас і не піддається обговоренню, то час бити на сполох.

«Чоловікам немає про що переживати/жінкам можна довіряти» 

Жінки, дівчата та жінки з дітьми справді у найбільшій групі ризику торгівлі людьми, пояснюють експерти. Особливо коли йдеться про сексуальне рабство та трудову експлуатацію. Однак це не означає, що чоловікам немає про що турбуватися, адже вони зазвичай «відповідають за статистику» щодо трудового рабства. Коли, наприклад, їдуть працювати на будівництво, а там у них відбирають документи і люди в прямому сенсі працюють лише за їжу. У 2021 році, наприклад, із 96 подань до Мінсоцполітики щодо встановлення статусу постраждалих від торгівлі людьми, 46 були від чоловіків.Тому обачними варто бути всім.

Ще одним мітом є те, що потрібно бути обачнішими, якщо роботу пропонує чоловік, а от якщо жінка – то шанси потрапити у біду значно менші. Оскільки шахраї вже в курсі про цей стереотип, то часто використовують його проти жінок, які шукають роботу. І посередницями у схемах торгівлі людьми стають інші жінки, які використовують різні маніпулятивні схеми, щоб схилити людину, яка шукає роботу, до підозрілої схеми.

Якщо ви чи вашу друзі/близькі потраили до ситуації, пов’язаної із торгівлею людьми, звертайтеся до посольств країн, де перебуваєте, правоохоронних органів або за номером 112 – це універсальний номер екстреної допомоги, який діє в багатьох країнах ЄС

Авторка: Ірина Небесна