«Поменшало випадків домашнього насильства»: чому ця фраза оманлива

Щоразу, коли поліціянти наводять статистику про домашнє насильство, вони говорять про кількість звернень, а не випадків. Адже не всі постраждалі звертаються до правоохоронців, тож статистика навіть до 24 лютого була далеко не точною. Що вже казати про нинішні часи. Як пояснюють у правозахисній організації «Ла Страда-Україна», тепер дзвінок постраждалих від домашнього насильства часто починається з фрази «Перепрошую, що турбую вас – адже в нас війна, не до цього…». Тим паче варто нагадати, що заявляти про випадки стало важче на тих територіях, де тривають бойові дії чи які тимчасово окуповані.

Правозахисники пояснюють: насправді випадків домашнього насильства стає лише більше. Навіть якщо в родині цього не було раніше, тепер ситуація в країні напружена і це часто позначається на психологічному стані людей.

В Українській Гельсінській спілці з прав людини зазначають, що переселенці багато говорять про погіршення відносин в сім’ї: «Однак коли ми говоримо про домашнє насильство, ми повинні розуміти, що це не лише фізичне насильство, а й психологічне, економічне і тому подібне.  Як правило, його вчиняють чоловіки. У зв’язку із війною багато чоловіків втратили роботу, змінили сферу діяльності, стали агресивніші та почали утискати жінок через це».

Укотре наголосимо, що так, відповідно до статистики, кривдниками найчастіше є таки чоловіки. Але й вони також страждають від домашнього насильства. Наприклад, у поточному році в Київському міському центрі гендерної рівності, запобігання та протидії насильству отримали 8 745 звернень щодо домашнього насильства та стресу, спричиненого війною. З них 1 117 були від чоловіків, а це 13%.

Статистика зростатиме

З 24 лютого до початку серпня у Нацполіції зареєстрували понад 58 тисяч повідомлень про домашнє насильство. Для порівняння, минулого року було менше 30 тисяч. У майбутньому правоохоронці прогнозують збільшення таких випадків.

У «Ла Страда-Україна» вже навесні фіксували зростання кількості звернень у багатьох областях. Переважно в тих, куди переїхало багато внутрішньо переміщених людей. Мова про центральні та західні області. Щоб ніхто не перекрутив, пояснимо: це не означає, що кількість звернень зросла, бо в певні регіони приїхали кривдники. Це означає, що через життєві обставини люди ними стають, конкретні причини ми згадали вище. Але це точно не означає, що саме переміщені люди «відповідають» за всі відсотки домашнього насильства. На місцях їх теж вистачало до великої війни.

Наразі майже 15% звернень – це Київщина, Львівщина, Дніпропетровщині, 10% припадає на столицю та Прикарпаття (втричі більше, ніж за минулий період). На Закарпатті – 5%. Правозахисниці наголошують, навіть ці 5% вже є чималим показником, бо раніше в цьому регіоні фіксували найменше звернень щодо домашнього насильства (що не означає, що там їх справді було найменше). А от на Харківщині статистика знизилася і тепер становить 6%. Однак зважаючи на те, скільки населення з регіону виїхало і наскільки важко було донедавна там звертатися до правоохоронців, цей показник ймовірно є оманливим

Авторка: Ірина Небесна