ПІДТРИМАТИ НАС
Допомога
ЗСУ

Слова на літеру "Г"

Абетка фемінітивів
СПЕЦПРОЄКТИ
СПЕЦПРОЄКТИ

Г

  • гауля́йтерка, гауля́йтерок; ч. гауля́йтер

посадовиця, яка очолює захоплену Росією адміністративно-територіальну одиницю в Україні. — У тимчасово окупованому Запоріжжі гауляйтерка Кирилівки колаборантка Катерина Уманець запровадила данину для місцевого населення. (24tv.ua, 15.06.2022).

 

  • генера́лка, генера́лок; ч. генера́л

та, хто має генеральське звання і належить до вищого командного складу армії. — Канадська генералка про жінок, війну, армію і материнство. (Громадське ТБ, «Дорогенька моя», 05.03.2019). Вона впізнала голос Набіли, ад’ютантки генералки Ріани Гасан. (Деніел Кіз «Притулок пророцтв», пер. Софія Берлінець, Володимир Куч, Х., 2019).

// брига́дна генера́лканаймолодше генеральське звання в армії. — Львів'янка стала першою бригадною генералкою ЗСУ. (Високий замок, 26.08.2021). Бригадна генералка Дженні Каріньян – жінка з найвищим званням у Збройних Силах Канади. (Громадське ТБ, 20.02.2019).

// генера́л-майо́ркадруге за рангом генеральське звання в армії. — Генерал-майорка СБУ Юлія Лапутіна: «Росія підживлює рухи за традиційні цінності». (50vidsotkiv.org.ua, 08.04.2020).

// генера́л-лейтена́нткатретє за рангом генеральське звання в армії. — Найбільше сухопутне військо Сполучених Штатів вперше очолила жінка – генерал-лейтенантка Лаура Дж. Річардсон. (Олена Синчак, 2021).
див.: генера́лиця, генерале́са

Цікаво знати

Окрім назви генералка, іноді вживають новотвори генералиця і генералеса. Однак перевагу варто віддати фемінітиву генералка, оскільки суфікс -к(а) має статистично більшу словотворчу продуктивність, ніж суфікси -иц(я) та -ес(а).

генералка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

 

  • геро́йка, геро́йок; ч. геро́й
  1. видатна своїми здібностями і діяльністю жінка, яка виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у праці чи боротьбі. — Під час активних бойових дій у Волновасі Ірина Романченко показала себе як справжня геройка, хоча сама жінка себе такою не вважає. (volnovakha.city, 27.05.2022). У Мотижині 70-річна місцева жителька успішно наводила артилерію ЗСУ на російську техніку. <…> Геройка виходила до ворогів та рахувала ворожу техніку. (24tv.ua, 02.05.2022). «Я не геройка, просто хочу жити заради України». Історія киянки, яка не їде з міста (tvoemisto.tv, 2022). Сіфан Хассан – схоже, головна геройка цієї Олімпіади! (site.ua, 02.08.2021). Тетяна Тулайдан – маленька геройка з великим серцем! (carpathia.gov.ua, 13.07.2020). Сучасна жінка — справжня геройка, їй будь-яка роль по плечу. (Укрзолото, ФБ, 2020). Вона ще не знає, що «Іраїда» з грецької перекладається як «геройка». (Марина Павленко «Життя видатних дітей», 2009). 
    // ірон. невідважна жінка. — Е, геройка знайшлася! (Олександр Дерманський «Чудове чудовисько», 2006).
  2. головна дійова особа літературного твору, медійної програми або сюжету. — Мaрія Коссова – Геройка дня. (9-channel.com, 19.02.2022). До Вашої уваги геройка сюжету – Людмила Попилянська! («Історії успіху», Кризовий медіацентр «Сіверський Донець», 27.12.2021). Наша зла геройка не стогнала, а весь час посміювалася, задоволено рохкала і поплескувала суїцидницю по плечах, чухала її за вухами. (Ірена Карпа «Добро і зло», 2008). Дарма що її геройка не виходить поза красномовні, мало змістовні заяви й кінчає свою «боротьбу» як начинена фразами гуска <…>. (Михайло Рудницький «Від Мирного до Хвильового», 1936).

геройка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

 

  • герої́ня, герої́нь; ч. геро́й
  1. видатна своїми здібностями і діяльністю жінка, яка виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у праці чи боротьбі. — Коли запитую, чому не поїхала до Львова, то вона схлипуючи відповідає, що не героїня, що хоче жити, боїться смерті, але якщо всі поїдуть зі столиці, нікому буде стримувати натиск ворога, і там буде Росія. (tvoemisto.tv, 2022). Тоді всі закричали, що героїня – їхня дочка. (Арсен Паламар «Третя руїна», 1997). <…> в українській же народній пісні ставлення громади до Николайкової жінки виявляється не в осуді її дій і вчинків, а у їх глибокому розумінні. Тому вона постає в ній не як зіпсована, неморальна і пасивна людина, а як героїня. (Олексій Вертій «Ми мусимо навчитися чути себе українцями», 2016). Не героїня я, але чиню так, як вчинила б усяка нормальна жінка <...>. (Олександра Пилипенко «Нормальні люди або Декамерон старої діви», 2011). 
    // націона́льна герої́няжінка, діяльність якої принесла славу, велич чи благо її нації. — Співачці надали звання національної героїні країни. (rap.ua, 30.11.2022). Жанна д’Арк (1412 – 1431) – французька національна героїня, одна з головнокомандувачів військами під час Столітньої війни, спалена на багатті. (dovidka.biz.ua, 2017). Мері не відразу збагнула, що це означає – національна героїня <…>. (Олександр Казанцев «Марсові онуки», пер. Володимир Булат, 1967).
  2. головна дійова особа літературного твору, фільму, медійної програми або сюжету. — Головна героїня Джозі повертається до рідного міста у пошуках роботи, бо їй потрібно годувати двох дітей. (tvoemisto.tv, 08.03.2021). Згадую гріхопадіння головної героїні у «Повії» Панаса Мирного. (Олександр Муратов «Number Two, або Розумні думки про нерозумне життя», 2007). 

героїня у Вебсловнику жіночих назв української мови.

 

  • госпітальє́рка, госпітальє́рок; ч. госпітальє́р

членкиня медичного батальйону «Госпітальєри». — «Люди лікують людей». Госпітальєрка Катерина Галушка про війну після перемоги (elle.ua, 07.10.2022). 24 лютого захищати Україну зі зброєю в руках вирушили на фронт не лише чоловіки, а й жінки, серед яких – 23-річна госпітальєрка Олександра. (news.obozrevatel.com, 26.07.2022). Франківська волонтерка і госпітальєрка Наталя Долик прийняла естафету флешмобу «Підбори vs берці» від посестри Катрусі «Стріли». (Репортер, 2018). «Як колись ці люди стали на захист вас, станьте ви на захист їхнього здоров'я та врятуйте їхнє життя та їхню сім'ю!», – написала госпітальєрка Яна Зінкевич. (Версії, 2018). Госпітальєрка розповіла про медичну службу, яка складалася зі звичайних людей, котрі пройшли навчання. (Фіртка, 2017). 

госпітальєрка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

 

  • гранатоме́тниця, гранатометниць; ч. гранатоме́тник

військова, яка стріляє з гранатомета, метає гранати. — Хто, як не ми? Історія гранатометниці та радіотелефоністки Сови, яка з 2014 в лавах ЗСУ (vikna.tv, 08.10.2022). Гранатометницю з Буковини нагородили Хрестом бойових заслуг (zahid.espreso.tv, 31.07.2022). Військовослужбовиця Збройних Сил України з позивним «Натаха» служить гранатометницею на передовій, неподалік Кримського. (Суспільне Донбас, 14.10.2021).

Повернутисяsmall logo

АБВГДЕЗІКЛМНОПРСТУФХШ

АКТУАЛЬНІ НОВИНИ
01 / 01