М

• майо́рка, майо́рок; ч. майо́р

офіцерка в армії, авіації чи поліції рангом вище капітанки. — А це майорка поліції та старша інспекторка спецпідрозділу «Богдан» Вікторія Іванюк. (tv7plus.com, 27.01.2020). Там він був об’єктом зацікавлення багатьох жінок, у тому числі й такої собі Керол Денверс, майорки авіації США. (bukvoid.com.ua, 28.07.2018). Ірина Лємєшева, начальниця відділу в Департаменті «КОРД» Нацполіції України, майорка поліції. (genderindetail.org.ua, 26.03.2018). В Управлінні преси та інформації Міністерства оборони України 10 підполковників, 3 полковники й одна майорка. (Олекса Негребецький, ФБ, 2014).

// генера́л-майо́рка – службовиця в армії, авіації чи поліції, яка має перше за ступенем генеральське звання. — Генерал-майорка СБУ Юлія Лапутіна: «Росія підживлює рухи за традиційні цінності». (50vidsotkiv.org.ua, 08.04.2020).  53-річна Марія Барретт, яка очолює Управління мережевих технологій сухопутних військ США, здобула звання генерал-майорки. (Громадське ТБ, 06.09.2019).

майорка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• медики́ня, медики́нь; ч. ме́дик

фахівчиня з медицини; медична працівниця. — У реанімації інфекційної лікарні врятувати медикиню не вдалося. (5.ua, 27.06.2020). Експеримент медикиня розпочала 1 травня і вже 24 дні живе лише на свій посадовий оклад, який становить 3 тис. 826 грн. (zmist.pl.ua, 24.05.2020). «Я вже у віці, я життя бачила. Тим більше я просто медикиня. Піду туди і спробую домовитися», – сказала тоді комбату Борисенко, розуміючи, що в разі провалу плану вона може загинути. (Високий замок, 13.03.3020). За даними пресслужби операції Об'єднаних сил, старша медикиня одного з підрозділів ОС потрапила під обстріл бойовиків, коли доправляла медикаменти. (gordonua.com, 01.02.2020).

• ме́дичка, ме́дичок; ч. ме́дик

1. фахівчиня з медицини; медична працівниця. — Водночас медичка визнала, що наразі 2019-nCoV недостатньо вивчений. (cheline.com.ua, 24.01.2020). Лише тоді зізналася, що народила дитину, і попросила викликати медичку, щоб оглянула сина. (Високий замок, 2017). Медичку, медпрацівника, хай не лікаря, а медсестру, але начеб свою колегу, її поселили в палату на двох. (Володимир Лис «Країна гіркої ніжності», 2015). Проте наша медичка важила більше, ніж уся дідівщинська лікарня. (Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки», 1963). Штейнгардт чув, як медичка від його імені наказала здати полонених для допиту охороні коменданта. (Петро Капіца «У відкритому морі», пер. Мирослава Лещенко, 1958).
2. розм. студентка медичного освітнього закладу. — А то не Рузька у Луцьку ся вчила на медичку? (Наталя Тисовська «Укус огняного змія», 2008). Була ще з нами одна медичка, яка безперестань зубрила латинь і думала, що в цьому – весь сенс медичних знань. (Докія Гуменна «Дар Евдотеї», 1990). Вона була за фахом медичка, а мистецтво водіння ракетоплана опанувала згодом, як вийшла заміж за Ериліка. (Юрій Сафронов, Світлана Сафронова «Онуки наших онуків», пер. Михайло Ратушний, 1968). Фрейлейн з фаху медичка, і їй повинно бути зрозумілим? (Юрій Смолич «Вісімнадцятилітні», 1937). Я, як вам відомо, ані фільософка, ані медичка, ані нічого з того, чим визначається тепер дипльомована жіноча молодь. (Ольга Кобилянська «Апостол черні», 1926-1936). <…> її сестра (Катерина) ваша медичка першого курсу – чи ти з нею знайома? (Леся Українка «Листи», 1902).

• ме́диця, ме́диць; ч. ме́дик

фахівчиня з медицини; медична працівниця. — У зоні ООС загинула 33-річна медиця. (Олена Синчак, 2021).

медикиня // медичка // медиця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

Цікаво знати

Усі три назви медики́ня, ме́дичка, ме́диця можна вважати рівноцінними. Водночас окремої уваги заслуговує фемінітив ме́диця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник приймає суфікс -иц(я).

Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця). 

• медіа́торка, медіа́торок; ч. медіа́тор, медія́тор

професійна посередниця, яка завдяки медіації допомагає сторонам конфлікту його врегулювати. — Сьогоднішня наша розповідь про двох ромських жінок, які активно працюють медіаторками, допомагають людям вирішувати різні проблеми соціального, медичного, правового характеру – про Раду та Дарину. (romaua.org.ua, 01.07.2022). Медіаторка розглянула й практичні кейси, рішення національних судів, а також Європейського суду з прав людини. (uba.ua, 14.04.2021). Так, вчителям та вчителькам, медіаторам та медіаторкам, усім учасникам та учасницям освітнього процесу потрібно враховувати, що медіація використовується як інструмент вирішення конфлікту, але в ситуації насильства вона не може використовуватись як інструмент. (Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти: Навч.-метод. посібник, К., 2018, с. 5). 2010 року було запроваджено успішні приклади роботи ромських медіаторок у різних куточках України. (Спільне, 08.04.2015).

медіаторка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• миротвориця // миротворка // миробудівниця, миробудівни́ць; ч. миробудівни́к

та, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки. — Нагально потребую контактів жінок-ветеранок, миробудівниць, волонтерок, доброволок <…>. (Марія Дмитрієва, ФБ, 14.06.2021). «Тепер я знаю, що робити, я знаю, куди йти, знаю, кому дзвонити – і це буде швидко і дієво», – каже Марина Данилова, вчителька молодших класів та миробудівниця із Слов'янська, яка попри колосальний ризик, допомагала українській армії, а зараз продовжує будувати мир у своїй громаді. (UN Women Ukraine, 20.11.2020). 
див.: миротво́риця, миротво́рка

миробудівниця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• миротво́риця, миротво́риць; ч. миротво́рець

1. та, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки. — Захід має на меті розширити можливості жінок-миротвориць та медіаторок із Молдови та України для проведення та адвокації гендерно-чутливих гуманітарних дій та миробудування в контексті російського вторгнення в Україну <…>. (ddc.org.ua, 15.07.2022). Адже в його реалізації зацікавлені всі: і Меркель-«миротвориця», і Путін, якому треба якось виходити із ситуації, і навіть Порошенко, як «стійкий прибічник євроінтеграції», – вважає британське видання. (Україна молода, 2014). <…> на Банкову прийшла Вір Ванна (вона ж – Віра Ульянченко), якій приписували роль наставниці Президента на путь істини, миротвориці всея гілок влади <…> (Високий замок, 2009). Якось начальниця сказала їй: «Маріє, ви справжня миротвориця!» (Джеймс Джойс «Земля», пер. Елла Гончаренко, 2002). Але, тільки зачувши у собі хіть до нападу, витягала звідкись біле, капітуляційне, полотнище. І метаморфози з перевтіленням бика у миротворицю продовжувалися. (Марія Матіос «Чотири пори життя», 1995). Мейбл – цілком природно – збентежилась і захвилювалася; а Дора, що її, очевидячки, взяли як миротворицю, сказала: «Що вам сталося, Лоуренсе?» (Джек Лондон «Віра в людину», пер. Ірина Стешенко, Лесь Герасимчук, 1969).
2. учасниця миротворчої місії. — Чернівецька миротвориця розповіла про місію в Афганістані. (Суспільне, 15.07.2020). Українка-миротвориця ООН: «Наскільки мені відомо, першою жінкою, яка поїхала до Східного Тимору, була я» (Повага, 09.04.2019).

миротвориця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• миротво́рка, миротво́рок; ч. миротво́рець

1. та, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки. — Як наголосила координатор проектів Глобальної мережі жінок-миротворок Мавік Кабрера Балеза, ЗМІ часто висвітлюють події, але при цьому забувають або не встигають зосередити увагу на самих процесах, у які залучені жінки. (ukrinform.ua, 18.02.2019). Засновниця і координаторка міжнародних проектів Глобальної мережі жінок-миротворок Мавік Кабрера Байєза, відкриваючи семінар, запросила учасниць до роздумів про своє бачення теми і як вона реалізується у нас. (Високий замок, 11.06.2018).
2. учасниця миротворчої місії. — Членкиня ГО «Центр-Розвиток Демократії», гендерна експертка Марія Дмитрієва зосередила увагу аудиторії, зокрема, на питаннях залучення жінок до прийняття рішень, навела статистику, котра підтверджує, що участь жінок-миротворок у процесах прийняття рішень значно посилює сталість таких рішень, їхню ефективність. (dtv.dn.ua, 18.04.2018).

миротворка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• мілітари́стка, мілітари́сток; ч. мілітари́ст

1. прибічниця політики мілітаризму. — Тож якщо якась людина приймає одну ідею з набору мілітаризму, вона не конче стане завзятою мілітаристкою. (feminist.krytyka.com, 2019). Навіюваний образ мілітаристки, мало не солдафонки миттєво розсипається. (detector.media, 29.05.2016). Я засміялася сама до себе: то я мілітаристка? Але в житті мене називали пацифісткою. (Марія Матіос «Чотири пори життя», 1995).
2. військовослужбовиця. — Чи збільшиться кількість бойових посад, які можуть обіймати жінки? Чи служать нині наші мілітаристки в українських миротворчих контингентах? (UA: Українське радіо, «Наша армія», 08.03.2018).

мілітаристка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• мі́нерка, мі́нерок; ч. мі́нер

1. військовослужбовиця інженерних військ або військово-морського флоту, яка спеціалізується на замінуванні та розмінуванні місцевості, об'єктів та ін. — Ось вона мінерка, ставить міни МУНки (цитата з мемуарів героїні). (don-katalan.livejournal.com, 25.03.2021).
2. та, хто повідомляє про замінування об’єкта. — Поліцейські затримали псевдо-мінерку (cheline.com.ua, 25.05.2020). Затримали «мінерку» сумських судів та ЦНАПу. Жінка телефонувала до поліції 41 раз. (sts.sumy.ua, 11.02.2020). У Києві затримали «мінерку» Верховної Ради (ukrinform.ua, 21.03.2018).

мінерка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

Повернутися

А, Б, В, Г, Д, Е, З, І, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ш