П

• параме́диця, параме́диць; ч. параме́дик

медична працівниця, яка надає допомогу до ушпиталення. — Українська парамедиця Юлія "Тайра" Паєвська розповіла про російський полон, з якого її нещодавно звільнили за обміном. (news.liga.net, 02.07.2022). Юлія Паєвська парамедиця (Катерина Бабкіна, Марк Лівін «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків», К., 2018, с. 110). Прикметно, що до «Сили дівчат» увійшли й історії двох жінок-учасниць бойових дій в зоні АТО – військової Оксани Якубової та парамедиці Юлії Паєвської. (Читомо, 14.06.2018).

парамедиця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

Цікаво знати

Окрім назви параме́диця, у сучасній українській мові побутують ще назви парамедики́ня і параме́дичка. Більше про них можна дізнатися у Вебсловнику. Фемінітив параме́диця утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник приймає суфікс -иц(я).

Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця). 

• партиза́нка, партиза́нок; ч. партиза́н

учасниця партизанської боротьби, членкиня партизанського загону. — Жінки-партизанки розповіли, як боролися з окупантами у Херсоні. (Факти ICTV, 25.05.2022). Ким ця партизанка пожертвує тоді? Невже ідея, безглузда, як кожна ідея, переможе в ній материнський інстинкт? (Галина Пагутяк «Слуга з Добромиля», 2006). Загинув з рук польської партизанки біля Замосця. (Дмитро Куп'як «Спогади нерозстріляного», 1991). Подейкували, що разом з Ганнусею з табору втекла група радянських дівчат, партизанок і парашутисток, і що жодної з них фашистам не вдалося спіймати <…>. (Вадим Бойко «Слово після страти», 1970). Ні, партизанкою вона не була, це правда, – партизани жили в лісі, а вона вдома. (Юрiй Яновський «Мир», 1950). Читаєш її – і немов бачиш перед собою того хлопчика, що прокрадався до заарештованої партизанки з куснем хліба для неї <…>. (Максим Рильський «Книга зненависті, любові й надії», 1943). <…> Христе, ти партизанка? (Олександр Довженко «Ніч перед боєм», 1942).

партизанка у Вебсловнику жіночих назв української мови. 

• переселéнка, переселе́нок; ч.  переселéнець

та, хто переселена на нове місце із власної волі або примусово. — Товсті корені нового життя: як переселенка з Донбасу знайшла новий дім на Полтавщині. (Україна молода, 2019). Для конспірації «переселенки» займались кравецтвом. (Василь Кук «Штаб квартири головного командира УПА», 2003). Хоч у дружини були документи переселенки, при детальній перевірці, яку проводили органи МГБ, вони не гарантували безпеки. (Василь Галаса «Наше життя і боротьба», 1992). Лукія зупиняється біля набурмосених переселенок, виходить до них, намагаючись розгадати, чим вони на цей раз розлючені. (Олесь Гончар «Тронка», 1962). На своїй Батьківщині переселенка Ганна Фесяк одержала від радянської влади не тільки дарову землю. (Вільне життя, Тернопіль, 1946, №95).

переселенка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

Цікаво знати

У словниках 1920-30 років, а також у перекладній літературі пізніших періодів можна натрапити на такий синонім до слова переселе́нка, як пересе́льниця. Більше дізнатись про це слово можна у Вебсловнику.

• перемі́щенка, перемі́щенок; ч. перемі́щанець

вну́трішньо перемі́щенка – та, хто вимушено покинула своє місце проживання через війну, тимчасову окупацію, порушення прав людини чи надзвичайну ситуацію. — Внутрішньо переміщенка українка Наталія тимчасово живе в Ковелі, поки її рідна Херсонщина під тимчасовою окупацією. (Волинські новини, 07.06.2022).
та, кого силоміць вивезли з тимчасово окупованої території до чужої країни. — Ви підете на шибеницю лише за грабунок і за вбивство переміщенки Анни Робчук! (Ярослав Галан «Під золотим орлом», 1947).

• підполко́вниця, підполко́вниць; ч. підполко́вник

службовиця середнього командного складу у війську, органах безпеки та ін., рангом нижче полковниці. — За плечима підполковниці Оксани Іванець – понад 21 рік прикордонної служби. (slk.kh.ua, 29.02.2020). <…> можна згадати колишню керівницю Донецького офісу СММ ОБСЄ, підполковницю ЗС Молдови Ольгу Скріповську, яка опинилася в центрі скандалу через своє фото з георгіївською стрічкою під час параду 9 травня 2010-го в Бєльцях. (Український тиждень, 2019). Керує цією брудною справою підполковниця СБУ Наталія Попович. (Юрій Винничук, Фб, 2016). <…> підполковниця Полтева (Дмитро Багалій «Історія Слобідської України», 1918).

підполковниця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• підпору́чиця, підпору́чиць; ч. підпору́чик

офіцерка в армії, поліції чи прикордонній службі рангом нижче поручиці. — Обмеження в’їзду для іноземців в Україну не впливають на роботу Прикордонної служби Польщі. Про це повідомила підпоручиця Головної комендатури Прикордонної служби Анна Міхальська. (Польське Радіо, 27.08.2020).

підпоручиця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

Цікаво знати

У літературі можна натрапити на такий словотвірний варіант назви, як підпору́чниця. Більше про це слово можна дізнатись у Вебсловнику.

• підривни́ця, підривни́ць; ч. підривни́к

спеціалістка з підривних робіт. — Прокурор долучив у суді протоколи огляду відеозапису, де зафіксовано маршрут “невстановленої підривниці”. (lb.ua, 25.03.2021). За висновками слідства, протиправні дії підривниці загрожували життю багатьох осіб та могли спричинити інші жертви. (hromadske.ua, 02.11.2020). — Хочу підривницею! — Добре! Я подзвоню в трест, може, приймуть на курси. Він любив одчайдушних. (Дмитро Прилюк «Роки неспокійного сонця», 1988). 

Цікаво знати

У військові сфері назва підривниця синонімічна назві саперка (тобто підривниця в армії).

• пілотки́ня, пілотки́нь; ч. піло́т

та, хто управляє літальним апаратом. — Смілива пілоткиня підкорює небо та готується до останнього етапу своєї навколосвітньої подорожі, яка має закінчити успішну кар’єру Амелії. (vikna.tv, 27.08.2022). «Під час подорожі мене супроводжвали літаки військово-повітряних сил Бельгії, і це було неймовірно», – розповідає пілоткиня. (ТСН, 21.01.2022). «У нас було кілька хвилин, щоб розмістити наших пасажирів і вилетіти»: українська пілоткиня згадує хаотичну евакуацію з Кабула. (Радіо Свобода, Фб, 13.09.2021). Ліза Тіле, 26 років, пілоткиня. (DW, 25.07.2019).

пілоткиня у Вебсловнику жіночих назв української мови.

Цікаво знати

Окрім назви пілоткиня, уживають також пілотеса. Більше про це слово можна дізнатись у Вебсловнику. 

Оскільки суфікс -ин(я) засвідчує статистично більшу словотворчу продуктивність, то є бажанішим від суфікса -ес(а). Своєю чергою суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання для творення фемінітивів нейтрального регістру виправдано лише в окремих словах:  поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.

• піхоти́нка, піхоти́нок; ч. піхоти́нець

та, хто служить у піхоті. — Піхотинка Алла Івахник родом з Сумщини, однак упродовж останнього півріччя служить у 44-ій артилерійській бригаді імені Данила Апостола. (te.20minut.ua, 09.05.2022)

// морська́ піхоти́нка — та, хто служить у морській піхоті. — «Українці повинні прийняти, що війна з нами назавжди» — морська піхотинка Ярина Чорногуз. (life.nv.ua, 25.07.2022). У США розслідують публікацію фото оголених морських піхотинок. (hromadske.ua, 11.03.2017).

полко́вниця, полко́вниць; ч. полко́вник

офіцерка в армії чи поліції на ранг нижча від генерал-майорки. — Батько був міліціонером, а вона стала полковницею поліції. (hromadske.ua,07.10.2022). Уперше жінка – полковниця медичної служби Тетяна Остащенко, яка недавно отримала звання бригадного генерала, очолила медицину ЗСУ. (Галичина, 12.02.2022). <…> Svetlana Shutenko, начальниця методичного відділення Академії патрульної поліції, полковниця поліції (Громадське радіо, 14.08.2019). У червні цього року Ірина Геращенко повідомила, що наразі в українській армії служить понад 20 тисяч жінок, із них на посадах офіцерок – 2916 жінок, а на посадах полковниць – 42 жінки. (zmina.info, 09.11.2017). Найбільше досягнення? Я просто працюю полковницею! (Повага, 14.10.2016).

полковниця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

полонена // полонянка

• полоне́на, полоненої; ч. полоне́ний
  у знач. ім. та, кого взяли в полон; хто перебуває в полоні. — У травні 2014 року я теж побувала як полонена в луганському СБУ. (Український тиждень, 2018). Кассандра полонена і перебуває десь у його внутрішніх покоях. (Вільям Теккерей «Ярмарок Суєти», пер. Ольга Сенюк, 1979). Чого тільки не метикувала чужинцева юнацька голова за коротку липневу ніч! Вона міркувала, що чарівний привид – дівчина – відбуває якусь кару; можливо, вона так само полонена, як і він. (Олесь Досвітній «Гюлле», 1920).

• полоня́нка, полоня́нок; ч. полоня́нин

та, яку взяли в полон; яка перебуває в полоні. — Апеннінська полонянка: в Італії 16-річну українку примусово відправили до притулку. (uamedia.eu, 14.09.2022). Найвідомішою полонянкою стала донька рогатинського священика Настя Лісовська, яка увійшла в історію як султанша Роксолана. (Репортер, 2018). На прес-конференції колишня полонянка бойовиків Ольга Сворак стверджувала, що потрапила на окуповану територію по завданню СБУ. (Версії, 2017). Старійшини Трої встають, коли заходить полонянка Паріса. (Галина Пагутяк «Рукави, вологі від роси», 2003). <…> вас при столі тільки двоє – ти і вухатий, котрий на цей раз співає наступну пісню – про полонянку з зеленого лісу, як вона пішла по ягоди, а її вполювали татари <…> (Юрій Андрухович «Рекреації», 1990). І, як його втриматись, щоб не розмовитись з тією чорнобривою полонянкою. (Улас Самчук «Втеча від себе», 1982). Невже в озері пролитої ним крові не зумів утопити свою любов до полонянки? (Роман Іваничук «Журавлиний крик», 1973). Хан полонянок степом поволік <…> (Ліна Костенко «Скитська баба», 1967). Інші сюжети, зв'язані з Мономахом, невидатні: це – старина про Козарина (ім'я історичне. 1106 р.), що звільнив полонянку <…> (Дмитро Чижевський «Історія української літератури (від початків до доби реалізму)», 1956). І з кривавою славою Сірої Гори з'єдналася слава його тендітної і чуйної полонянки. (Зiнаїда Тулуб «Людолови», Том 2, 1935). На те ми, Василю Леонтійовичу, й мужчини, щоб тую гарну полонянку з ворожої неволі визволяти. (Богдан Лепкий «Мотря», 1926). Вже хоч сердьтесь, хоч не сердьтесь, а Чигирин мій, а ви мої полонянки. (Іван Нечуй-Левицький «Гетьман Іван Виговський», 1895).

полонена // полонянка у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• пору́чниця, пору́чниць; ч. пору́чник

1. офіцерка в армії на ранг вища від підпоручиці. — Ірена Яросевич у 1942 році після холодної та голодної зимівлі, з учасниками «Тео-Джазу», в якому тоді співала, вступає до армії. Генрік Варс очолює військовий театр-ансамбль «Польський парад», Ірена служить там у званні поручниці. (Збруч, 26.05.2019). Водночас, я більш ніж переконана, що ані оці київські виховательки <…>, ані оті юні кияни, що кладуть хризантемки до пам`ятника, поняття зеленого не мають про існування в нашій історії постаті справді героїчної жінки – поручниці армії УНР, головної лікарки бригадного шпиталю 6-ї Січової стрілецької дивізії<…>. Її ім’я – Христина Сушко. (Хвиля Десни, 08.11.2018).
2. юр. та, хто дає поруку, ручиться за когось. — Зокрема Бобринецький повітовий суд направив справу про присвоєння поручницею Астаф’євою коней, що належали її дітям від першого шлюбу <…>. (Сторінки вітчизняної економічної теорії, Вип. XVII, с. 89). Жінку, яка мала психічні розлади, чоловік попросив стати поручницею в отриманні кредиту. (1+1: ТСН, 02.11.2012).
3. уроч. та, хто ручиться за когось. — <…> але коли дерево святе хресне Сина твого побачу, світу і всього у світі відречуся і зразу піду, куди ти сама, як поручниця мого спасення, наставиш мене» (Данило Туптало «Житія Святих. Четьї Мінеї», пер. Валерій Шевчук, Т. VIIІ, 2009). 

поручниця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

• постача́льниця, постача́льниць; ч. постача́льник

1. та, хто постачає щось. — Поряд з іншими сестрами милосердя і сміливими постачальницями води та їжі на передову слід назвати імена вдови матроса Дарини Ткач, яка регулярно доставляла на передові позиції квас та воду, дружини матроса 1-ої статті флотського екіпажу Олени Кучер, Марії Петренко. (Сергій Громенко «Наш Крим: неросійські історії українського півострова», 2016). Переконавшись у всесильності української постачальниці, замовники обережно натякнули їй, що будуть дуже раді якійсь зайвій нирці чи здоровому серцю. (Андрій Любка «Карбід», 2015). «Постачальниця щастя №1» – так називають молоду успішну художницю Євгенію Гапчинську. (Високий замок, 2008). «Місіс Оукшот, Брікстон-роуд, сто сімнадцять — постачальниця свійської птиці та яєць». (Артур Конан Дойл «Блакитний карбункул», пер. Микола Дмитренко, 1990). 
   // перен. держава, установа, організація та ін., що постачає щось. — <…> д-р Двуліт добре відома серед розгалуженої мережі співробітників гуманітарної допомоги та організацій, що працюють в Україні, як одна з основних постачальниць медичних матеріалів та ліків для найбільш нужденних українців. (Kyiv Post, 17.08.2022). Так от: Україна повинна буде стати для нас постачальницею хліба, сировини і рабів. (Павло Загребельний «Диво», 1968).
2. та, хто забезпечує установу необхідними матеріалами, сировиною та ін. — Бідні люди в місті, – підтримувала її інша його постачальниця, Жінка овочева, – купують те, що в нас валяється під ногами. (Євгенія Кононенко «Російський сюжет», 2012).

постачальниця у Вебсловнику жіночих назв української мови.

Повернутися

А, Б, В, Г, Д, Е, З, І, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ш