«Спіть спокійно»: як у заяві міністра оборони про відтермінування військового обліку для жінок не обійшлося без стереотипів

Або/або

Українських жінок точно не можна поділити лише на тих, хто служать, і тих, хто «не хочуть цього робити». Аналогічно дивно читати про поділ жінок лише на тих, які служать, і тих, які виховують дітей/дбають про чоловіків. Так, те, що турбота про родину лежить все ж переважно на жіночих плечах – це факт. У 2020 році думку про те, що дбати про дім та родину – головне завдання жінки, підтримували 83% опитаних українців. Водночас 68% погоджувалися, що жінки мали менше свободи саме через сімейні обов’язки. І це варто змінювати. А не цементувати цей уклад і надалі. Зрештою, саме тому, що жінки зазвичай дбають про дітей та літніх батьків, це якраз одна з причин, чому просто піти і стати на військовий облік їм буває непросто. Навіть якщо цього хочеться. 

Поширення стереотипів 

Звісно, можна сказати, що ми придираємося до слів міністра. Однак важко уявити, щоб чоловікам, які з певних причин не є військовозобов’язаними, сказали щось на кшталт «якщо не служите, то будуйте дім, садіть дерево, народжуйте сина». Але нагадати жінкам про виховання дітей та підтримку чоловіків – це чомусь досі є нормальним. 

А що тоді робити жінкам, які не мають ні дітей, ні чоловіків? Ну, окрім як просто спати спокійно? 

Сотні тисяч жінок, які залишилися в країні, продовжують ходити на роботу та платити податки. Тисячі з них волонтерять, шукають за кордоном спорядження та медзасоби для військових обох статей. Вони піклуються не лише про своїх і чужих чоловіків, які воюють, а й про жінок, які роблять те саме. Тільки міністр не закликає чоловіків, чиї жінки служать, піклуватися про них. Як і піклуватися про їхніх спільних дітей. Бо це якось химерно звучить, чи не так? Чому ж тоді такий посил досі є нормальним щодо жінок? 

«Спіть спокійно» 

Якщо перевернути слова Резнікова щодо чоловіків, то вийде «а ви, чоловіки, спіть неспокійно, бо вас можуть мобілізувати!». Так, війна – це постійна небезпека, особливо коли ти військовий/військова на передовій. Але в цій фразі скоріше звучить той же наратив, що і в формулюваннях про «порушникам комендантської години вручатимуть повістки і відправлятимуть на передову». Поки українці гордяться здобутками Збройних сил та всіма чоловіками й жінками, які воюють, чомусь досі зберігається наратив про те, що служба в армії для чоловіків – це примусово або покарання за порушення. А не потрібна, хоч і небезпечна, робота.

Попри те, що обов’язковий військовий облік для жінок відтермінували, нагадаємо: в липні 2022 року Ганна Маляр (5:55:55 на відео) розповідала, що в ЗСУ на той час служили вже понад 38 тисяч жінок. Крім того ще є цивільні, які працюють у Збройних силах. Тож разом їх – понад 50 тисяч. За словами заступниці міністра, у Збройних силах було два сплески збільшення кількості жінок: у 2014 та 2022 роках. Вони йшли служити не тому, що це обов’язково, а бо вважали за потрібне. 

Заступниця міністра оборони не приховує: в побутовому плані в жінок, які служать, є ще чимало проблем, бо все підлаштовано саме під чоловіків.

«На сьогодні взяли курс, щоб облаштувати все якомога комфортніше для жінок, які обирають цю професію. І варто сказати, що, згідно з цифрами, Україна – має один із найвищих показників кількості жінок у Збройних силах серед країн-членів НАТО», – нагадала тоді Ганна Маляр. Раніше ми писали, що станом на липень 2022 року, жінок у ЗСУ було понад 15%

Авторка: Ірина Небесна