Видимість жінок у медіа: що змінилося з війною

Такими є результати моніторингів, проведених Інтитутом масової інформації у серпні-вересні 2022 року та Волинським пресклубом у партнерстві з мережею пресклубів і медійних організацій України в лютому, квітні та червні цього року . Загалом перевірили 10 всеукраїнських видань та 50 медій у 19 регіонах України.

Експертки

Хочемо наголосити; коли мова йде про тематику та відсоткове співвідношення присутності жіночих голосів у медіа, методи обидвох (обох?) моніторингів дещо різняться, тому порівнювати їх некоректно. Однак можна побачити певні тенденції.

В ІМІ спершу відбирали матеріали, що їх коментували експертки, і вже з них вираховували відсотки для кожної з тем. Натомість моніторинг гіперлокальних медій показує, скільки матеріалів, наприклад, на тему екології, коментували окремо фахівчині.

Тому для ІМІ за 100% беремо сукупність тем, де цитують спеціалісток; а у моніторингу Волинського пресклубу – 100% – сума експертних думок жінок та чоловіків на кожну тему окремо. Аналогічно і стосовно героїнь матеріалів.

Отож, експертками жінки виступають у 15% матеріалів всеукраїнських ЗМІ, що потрапили у моніторинг ІМІ, чоловіки – у 85%. Як там зазначають, показник присутності жінок серед експертів впав на 1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У всеукраїнських виданнях фахівчині найчастіше коментують такі теми як війна (29,3% від усіх матеріалів, де вони виступали експертками), міжнародні події (20,7%), політика (10,3%), кримінал та суспільство (8,6%). 

Однак тут варто зауважити, що дуже часто в темах про війну видання цитують керівницю Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України «Південь» Наталію Гуменюк. Тобто, «середній показник по палаті» робить просто частота посилань на її офіційні коментарі, а не різноманістність фахівчинь у цій темі чи звернень до них. 

Найменше експерток у темах про бізнес, економіку, права людини та науку.

У гіперлокальних медіа ситуація краща: спеціалістки коментують теми у 35% випадків 

У досліджених виданнях фахівчині найчастіше коментували питання соціальної політики та соцзахисту (44%), медицини/охорони здоров’я (40%), релігії (38%), освіти та науки (38%), волонтерства/благодійності (37%), війни/армії (22%).

Найменше експертних жіночих думок у питання спорту (11%) та політики на рівні місцевої влади (17%), 

Героїні

У всеукраїнських ЗМІ жінки виступали героїнями у 30% матеріалів. Як стверджують в ІМІ, торік це показник був на 8% нижчим. Однак він досі вдвічі менший за відсоток присутності чоловічих голосів.

Серед проаналізованих 1000 матеріалів жінки найчастіше були героїнями новин кримінальної тематики (18,3%), шоубізнесу (16,6%), війни (12%), міжнародних новин (11,4%), спорту (10,9%).

Такі показники є не надто радісними. Адже, як зауважують експерти з ІМІ, «редакціями-лідерами із залучення жінок як героїнь матеріалів є сайти ТСН (47% загальної кількості героїв) та УНІАН (41%). Хоча традиційно ТСН тримає високий показник присутності героїнь, цей сайт згадує жінок у сексистських матеріалах, зокрема тих, що стосуються шоубізнесу». 

У гіперлокальних виданнях ситуація схожа: 34% матеріалів були про жінок.

Якщо конкретизувати, то жінки є героїнями у 40% матеріалів про освіту та науку (40%), волонтерство і благодійність (38%), культуру/релігію (37%), медицина та охорону здоровя (29%), соцзахисту (255). Найменше їх в історіях про екологію і довкілля (15%), економіку та бізнес (14%), війну та армію (155).

Фемінітиви

Із десяти обраних для моніторингу весукраїнських медіа фемінітиви ігнорують періодично або постійно третина.

Натомість у гіперлокальних медіа показник використання фемінітивів (тобто, відсоток вживання у тих випадках, коли їх варто було використати) зріс із 47% до 68%. Найвищий він у львівських та рівненських виданнях – 88% і 87% відповідно. Найменше їх у сумських – 41%.

Авторка: Ірина Небесна