ПІДТРИМАТИ НАС
Допомога
ЗСУ
Укр
УкрEng
Головна / Спецпроєкти / По той бік гендеру

«Військовий облік не дорівнює мобілізації»: чому восени не всі жінки підуть до армії

Останнім часом в Україні точаться дискусії щодо взяття жінок на військовий облік. Нова законодавча норма мала запрацювати з 1 жовтня цього року, але схоже на те, що до осені на нас ще очікують зміни в чинному законодавстві. Окрім того, чимало галасу зчинила інформація щодо заборони виїжджати жінкам за кордон та мобілізацію. Чи підуть жінки до армії, чи є потреба їх мобілізувати та які обмеження щодо виїзду діють під час військового стану – далі пояснюємо
СПЕЦПРОЄКТИ
СПЕЦПРОЄКТИ

На початку липня у соцмережах почали ширити інформацію, нібито жінкам, які стануть на військовий облік, заборонять виїжджати за кордон під час дії воєнного стану. 

Юристка-аналітикиня ГО «Юридична сотня» Марія Звягінцева каже, що нині діють певні обмеження щодо виїзду за межі України для військовозобов’язаних, але окремої законодавчої  норми, яка б обмежувала пересування жінок, немає.

Треба розуміти, що в умовах військового стану військовозобов’язані мають повідомляти про зміну місця проживання.

– Якщо ми говоримо про місце проживання, то всі норми 1992 року залишилися чинними. Людина, яка під час воєнного стану змінює місце проживання, зобов’язана повідомити це в Територіальний центр комплектування та військової підтримки (військкомат). Тут залишилося все без змін. Порядок, який спрямований на деталізацію цієї норми, Генштаб уже відкликав на доопрацювання, – говорить юристка.

Що стосується виїзду жінок за кордон, то такої заборони не буде. Міністерство оборони України спростувало інформацію про примусову мобілізацію жінок та обмеження для них щодо перетину кордону.

– Законодавство зараз не розрізняє військовозобов’язаних за статтю. Є термін «військовозобов’язані», і на цьому все. По-друге, наразі не відомо, чи взагалі призиватимуть жінок на службу. Під час дії воєнного стану закон дозволяє це, але не зобов’язує. Відповідно до Закону України «Про військову службу», під час дії воєнного стану жінок можуть призивати або залучати до оборонних робіт на користь держави. Але можуть і не робити цього, тобто це все вирішують уповноважені органи, – підкреслює Марія Звягінцева. 

Старт мобілізації жінок – це фейк, створений російською пропагандою, заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр. 

– Із 24 лютого жодної жінки примусово в нас не мобілізували, як, власне, і до того – із 2014 року; станом на зараз у ЗСУ немає потреби в примусовій мобілізації жінок; жодних обмежень, пов’язаних із мобілізацією, для перетину кордону у жінок немає, і наразі такі обмеження не планують, – зазначила вона на своїй сторінці в мережі «Фейсбук».

Мобілізували лише тих жінок, які виявили бажання служити на користь державі, запевняють у полтавському військкоматі. Про кількість призваних вважають за доцільне поки що не говорити.

– Є випадки добровільного призову жінок із Полтавщини як на офіцерські, так і на рядові сержантські посади, – повідомив полковник, заступник керівника Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Едуард Бородай. – За спеціальностями це офіцерки, психологині, медичні працівниці, зв’язківці.

Киянка Юлія – колишня працівниця СБУ, звільнилася зі служби у званні майора кілька років тому. Зараз вона – військовозобов’язана в запасі.

– У перший день війни ми з чоловіком (теж офіцер СБУ в минулому – прим. авт.) зателефонували до нашого відділу з мобілізації (у СБУ свій сектор мобілізаційної підготовки). Нам сказали, що повідомлять, якщо ми будемо потрібні. Утім за цей час ніхто не телефонував. Залишати країну я не збиралася, тому не знаю, чи випустили б мене за кордон. 

Хто може виїжджати за кордон під час військового стану? 

Насамперед правила виїзду за кордон регулює Постанова Кабміну № 57, яка містить положення про певні обмеження під час воєнного стану і говорить про можливість чи неможливість виїзду військовозобов’язаних. Наприклад, якщо людина самостійно виховує дітей, багатодітна мати чи батько. Зараз жінки виїжджають без обмежень. Чоловіки виїжджають без обмежень, якщо в них є підстави для відтермінування мобілізації. 

Виїжджати зможуть, зокрема, військовозобов’язані жінки та чоловіки, на утриманні яких є троє і більше дітей віком до 18 років, мами чи тата-одинаки.

Також таке право мають особи, які навчаються за кордоном за стаціонарною чи змішаною формою навчання – від здобувачів професійної освіти до аспірантів та докторантів.

Насправді щодо виїзду військовозобов’язаних дуже багато нюансів.

– Треба розуміти, що людину могли зняти з обліку за станом здоров’я або в неї з’явилися сімейні обставини. Наприклад, хтось самостійно виховує дитину або ж є багатодітною матір’ю чи батьком. Такі люди можуть виїхати, – каже Марія Звягінцева. – Якщо ж це вища посадова особа, яка мала доступ до державної таємниці, то треба перевіряти закони про інформацію та обмеження щодо виїзду саме таких людей. Якщо ж, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання, нюансів щодо сімейних обставин немає і це особа віком до 60 років, чоловічої статі, військовозобов’язана, перебуває зараз на обліку та з її здоров’ям усе гаразд, то зараз вона, відповідно, не виїде. 

Чи можуть призвати жінок, які мають невійськову професію? 

Якщо жінка має невійськову спеціальність або не споріднену до військової, її навряд чи мобілізують.

– Якщо, наприклад, лікарка стоїть на військовому обліку і є потреба її призвати, у воєнний стан це можливо, але не обов’язково. Тобто це вирішує Міноборони. Якщо немає воєнного стану, то це неможливо, бо жінки служать лише за контрактом або добровільно, – розповідає Марія Звягінцева.

"Це означає, що жінка відповідної професії чи спеціальності стає військовозобов’язаною та перебуває у запасі Збройних сил, Національної гвардії чи інших військових формувань", – наголосили в Центрі протидії дезінформації РНБО.

В Україні більшість медичного персоналу – як лікарі, так і медичні сестри – військовозобов’язані.

– У перші дні війни нам зателефонували й сказали віднести документи до військкомату, далі нас направили на медкомісію. Добровільно пропонували їхати на Харків, але нікого не змушували. Були дівчата, які погодилися і поїхали. Деякі ж боялися, що їх мобілізують, казали, що не підуть, – розповідає Ольга, медична сестра одного з відділень анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, що на Полтавщині [ім’я змінене на прохання жінки – авторка] . – Я хотіла піти доброволицею, але маю III групу інвалідності, у мене проблеми зі спиною та хворе серце, тому не пройшла медичної комісії. Може, і правильно, що мені відмовили за станом здоров’я, адже у себе в реанімації в мене є можливість періодично робити собі ін’єкції чи поставити крапельницю, а в польових умовах на себе б просто не було часу. 

Чи братимуть жінок на військовий облік восени? 

17 грудня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства оборони, що розширив перелік професій для жінок, які мають стати на військовий облік. Цей список зчинив справжній ажіотаж, адже, відповідно до нього, практично всі жінки мали йти до військкомату. Згодом Міноборони оприлюднило нову редакцію закону, де залишили 6 професій та 14 спеціальностей, за якими мали брати на військовий облік.

– Є перелік спеціальностей та/або професій, затверджений наказом № 313, відповідно до якого жінок беруть на військовий облік. Із самої назви документа випливає, що звертатимуть увагу і на спеціальність, і на професію. А вже за яким критерієм жінка підходитиме, за таким і ставатиме на облік, – розповідає юристка-аналітикиня ГО «Юридична сотня». – Взяття на військовий облік не значить, що людину мобілізують. Якихось додаткових зобов’язань чи загрози мобілізації, що всі жінки підуть на службу, це не передбачає. Військовий облік не дорівнює мобілізації.

Документ, що регулює військовий облік жінок – наказ Міністерства оборони України № 35, який вносить зміни до наказу № 313 – чинний із першого квітня цього року. 

Він, фактично, містить два списки: перелік спеціальностей і професій, споріднених із військово-обліковими спеціальностями, та перелік спеціальностей і професій, за якими жінок беруть на військовий облік. І другий перелік значно вужчий.

На облік мали брати лише жінок, придатних до військової служби за станом здоров’я та віком.

Серед спеціальностей, споріднених із військовими, у документі були зазначені: хімія та інженерія, біологія; телекомунікації та радіотехніка; комп’ютерні науки, комп’ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека; метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка; харчові технології, медична та психологічна реабілітація, облік і оподаткування; маркетинг, менеджмент, підприємництво; економіка, фінанси, банківська справа та страхування; видавництво та поліграфія тощо. 

За наказом, Головнокомандувач ЗСУ мав проконтролювати взяття жінок на військовий облік відповідно до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями з 1 жовтня 2022 року. 

Тобто процес мав стартувати 1 жовтня, наказ не визначав кінцевої дати та, відповідно, часу, коли мали б штрафувати за порушення. Але схоже, що в Генштабі вирішили зачекати з впровадженням цієї норми.

14 липня цього року Генштаб ЗСУ заявив, що жінок в Україні братимуть на військовий облік лише за їхньою згодою.

– Загальна мобілізація під час війни з росією засвідчила, що на військову службу до Збройних сил України та інших військових формувань призвали близько 1% жінок від загальної кількості мобілізованих. Досвід розгортання військових частин Збройних сил України та інших військових формувань до повних штатів воєнного часу доводить, що в державі на сьогодні немає гострої потреби суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку, – йдеться в повідомленні Генштабу ЗСУ.

Окрім того, у Генштабі пропонують розпочати цю процедуру не раніше ніж через місяць після завершення військового стану в нашій державі.

 За словами юристки, зараз про якийсь чіткий алгоритм взяття на військовий облік жінок не йдеться й дуже ймовірно, що зміни в чинному законодавстві ще будуть. 

Авторка: Наталка Сіробаб

Теги:
арміявійськовийжінкимобілізаціяоблік
АКТУАЛЬНІ НОВИНИ
01 / 01