Як українці в Україні ставляться до біженців за кордоном
Очікувано, що стосовно чоловіків вимоги все ж вищі, однак і тут значно переважає розуміння і незасудження. В середньому, 90% українців розуміють вибір біженців, лише 5% засмучені їхнім рішенням і схильні його засудити.
Якщо ж проаналізувати, чи впливало уявлення про соціальні ролі чоловіків та жінок на відповіді, то так. Для цього в опитування додали «портрети» біженців, про яких питали.
Так, респонденти оцінювали своє ставлення або загалом до біженців, або до одного із конкретних людей, які наразі залишаються за кордоном:
- «38-річної жінки з неповнолітньою дитиною. Вони виїхали в Європу, а її чоловік залишився в Україні»;
- «25-річної незаміжньої жінки без дітей, яка виїхала в Європу»;
- «72-річного професора, який на момент вторгнення перебував у Європі з особистих обставин і продовжив залишатися там»;
- «31-річного чоловіка, який сам живе в Україні, але час від часу працює в Польщі. На момент вторгнення був у Польщі та вирішив поки не повертатися, а продовжити працювати за кордоном».
Якщо мова йшла про жінку з неповнолітньою дитиною, то 90% опитаних ставляться з розумінням до її вибору і лише 6% засмучені та засуджують.
Якщо ж у біженки дитини немає, то відсоток тих, кого засмутив її вибір, вже зростав до 9%, водночас 87% проявляли розуміння.
83% опитаних також підтримували вибір літнього професора, який вирішив не повертатися в країну через війну. Не підтримують такий вибір 10% із тих, у кого питали про такий сценарій.
А от якщо мова йде про чоловіка призовного віку, який також вирішив залишитися за кордоном, то відсоток тих, кого засмутило таке рішення та не викликало підтримки, зріс до 19. Водночас 75% все ще ставляться з розумінням та підтримують такий вибір.
Про що свідчать результати опитування?
Якщо аналізувати дуже спрощено, то: уявлення про те, що жінки повинні рятувати дітей та батьків, а чоловіки – воювати все ж значно програє розумінню, що кожен має право вибору на збереження життя та здоров’я. Звісно, уявлення про «жіночі» та «чоловічі» соціальні ролі все ж є – про це свідчить різниця у відповідях щодо жінки з дитиною та чоловіка призовного віку. Однак факт: від 75 до 90% опитаних українців підтримують вибір біженців, незалежно від гендерних стереотипів. Як коментують результати опитування у самому інституті, для біженців може бути проблемою саме те, як їх сприймають ті, хто залишилися в країні під час великої війни. Це вони також враховуватимуть, коли захочуть повертатися.
«Результати опитування свідчать, що ставлення [до біженців] досить нормальне, що створює тло для повернення, коли будуть належні умови. Наратив, що українці в Україні щиро чекають на повернення своїх співгромадян, має транслюватися на різних рівнях і для різних аудиторій. Це мають розуміти ті українці, які зараз проживають на території України. І також це мають розуміти й відчувати українці за кордоном», – пояснюють у КМІС
Авторка: Ірина Небесна
